Не вміють наші люди відстоювати свої права. На жаль. А роботодавці цим користуються. Я думаю, багатьом з вас знайома ситуація, в якій не так давно виявилася я. Приходжу в держустанову влаштовуватися на роботу. Оскільки передбачається робота з дітьми, за законом я повинна надати санітарну книжку (медкнижку в побуті), довідку від нарколога та психіатра, що не перебуваю на обліку, та довідку з районного ВВС про відсутність судимостей.
Оскільки я здорова, не перебуваю і не судима, перелік довідок мене спочатку не лякає. Головне, що за результатами співбесіди я підходжу, і мене запрошують на роботу. Але перед тим холеная дама-начальниця заявляє: в сусідньому будинку за рогом знаходиться контора, яка робить медкнижки, це обійдеться в 2000 рублів; нарколог і психіатр теж тепер платні, по 700 рублів; збирайте все, приходьте, і ми вас оформимо. І з цим напуттям дає мені зрозуміти, що на сьогодні прийом закінчено.
Чесно кажучи, виходжу від неї злегка приголомшеної. Щоб влаштуватися на роботу з зарплатою 15 000 рублів, я ще повинна віддати кровних 3400?! З тугою згадую часи, коли для довідки з диспансеру досить було паспорта, а вимагати за це оплату і зовсім був би нонсенс.
Смутно роздумуючи, ніж у цьому місяці повинна відмовити своїй дитині, дзвоню в наркодиспансер. Вислуховую довгу лекцію про те, що нині послуги надаються на комерційній основі, але все-таки — для очищення совісті — задаю питання: а що, безкоштовно ніяк не можна? Зовсім ніяк? Мені ж не для себе, для роботи… Тітонька дивується: а на роботі вам не сказали хіба? Візьміть в кадрах напрямок від роботодавця, у вільній формі. Тоді буде безкоштовно.
В задумі натискаю на телефоні «скидання». Дивно. Невже пані-начальниця про це не знала? Чи забула? З затеплившейся боязкою надією дзвоню до психдиспансеру. Тітонька ще більш сувора, за дурні питання лає. Зрозуміло, подібні довідки оплачує роботодавець, це закон. Тільки тут, на відміну від наркологічного диспансеру, ви спочатку платите самі, а потім вже заклад відшкодовує вам цю суму додатково до зарплати. Головне, не забудьте чек!
Я починаю дякувати. Тітонька кладе трубку. Мене це не зачіпає: думки зовсім про інше. Нехороші підозри переростають у впевненість. Вже цілеспрямовано лізу в інтернет, щоб дізнатися, що про це говорить Трудовий кодекс. Потрібну відповідь отримую моментально. Стаття 213 Трудового кодексу, частина 6: витрати з оформлення санітарної книжки для працівника покладаються на роботодавця. Про те ж свідчить стаття 14 Закону про охорону праці. Але в такому випадку виникає питання: яка організація займається виконанням цього закону?
Забиваю відповідний запит в пошуковик. Відразу з’являється відчуття, що все роблять все, щоб цю інформацію від працівника приховати. У величезній кількості вилазять сайти платних клінік, де барвисто розписує, як швидко і без проблем це зроблять вони — зрозуміло, за круглу суму. Подібного роду рекламу навіть не відкриваю, переглядаю форуми, питання-відповіді… Часу це займає багато, але завзятість дає плоди. Натикаюся на інформацію, що нині, здається, оформлення санітарних книжок у веденні Росспоживнагляду.
Дзвоню туди з питанням, як отримати книжку безкоштовно або хоча б бюджетно. Мене довго перекидають з телефону на телефон, але я вже з принципу не здаюся, і — бінго! — одна із співрозмовниць нарешті пояснює: в кожному окрузі Москви працює філія Центру гігієни і епідеміології, там є відділ, який займається оформленням медкнижок. Кожна філія обслуговує держпідприємства (увагу — мова йде про підприємства бюджетної сфери, з комерційними ситуація інша), що знаходяться на території округу. Простіше кажучи, якщо ви влаштовуєтеся на роботу в ЦАО, то вам треба шукати філія по ЦАО, якщо в ЗАТ по ЗАТ, і так далі.
Дзвоню в потрібний мені філія, і чергова тітонька, на цей раз дуже люб’язна, чітко і детально роз’яснює мені процедуру. Необхідно взяти у відділі кадрів установи напрямок від роботодавця у вільній формі: «Заклад такий-то просить видати особисту медичну книжку громадянину такого-то (ПІБ, посада)». Також треба мати при собі паспорт і 2 фотографії розміром 3 на 4, кольорові або чорно-білі — не важливо. З понеділка по п’ятницю у встановлений час (його має сенс уточнити окремо у кожній філії) необхідно підійти в центр, маючи при собі… 470 рублів. Це і будуть всі витрати на оформлення медкнижки, які потім знову ж відшкодує роботодавець.
Комусь, можливо, здасться мінусом, що лікарів доведеться в цьому випадку обходити самостійно, а також робити флюорографію і здавати ряд аналізів. Але тут, як мовиться, кожен вибирає для себе, що краще заплатити пристойну суму за швидкість або витратити час, але не втратити в грошах. Найголовніше, що цей вибір у людини є — і кожен має право про це знати!
P. S. Коли, вже зовсім з іншим настроєм, я повернулася до цієї начальниці з проханням зателефонувати в кадри — для видачі направлень, її променистий вигляд сильно потьмянів. Вже дуже їй, мабуть, платити не хотілося. Але робити нічого, довелося телефонувати. Адже той, хто знає закон, за життя озброєний. Успіхів у працевлаштуванні, та не дозволяйте себе обдурити!
