“Ніс один, а дві дірочки? Навіщо нам дві дірочки?” – питання дитини застав зненацька…Ніби і все логічно, а пояснити я не в змозі. “Ось два вуха, і дві дірочки, рот один, і одна дірочка, – продовжує дитина, – ніс один, а дві дірочки, чому?” Довелося замислитися…
Інструкція
1. При вдиханні повітря потрапляє в легені, про що всі знають. Але не всі знають, що кожна ніздря безпосередньо пов’язана з своїм легким. І навіть звуження однієї половини носа може позначитися на роботі легкого на тій же стороні. Природа взагалі дуже передбачлива дама: навіть якщо раптом одна ніздря перестане працювати (палець у носі застряє, наприклад), то через деякий час друга ніздря “прийме” весь процес дихання на себе, що є захисною функцією дихальної системи нашого організму в цілому, тобто “закупорені” легке не постраждає.
2. Друге, і не менш важливе – людина ночами спить. Не так багато, як хотілося б, але все таки спить. І під дією сили тяжіння (гравітації) одна ніздря знаходиться в закладеному стані, а значить якби дірочка була одна, спали б ми постійно перевертаючись, і не тільки з боку на бік, а ще й зі спини на живіт. А так як ніздрі дві, то поки друга “спить” разом з нами, перша мужньо працює за двох.
3. Існує ще думка, що кожна ніздря повинна трохи відпочити від своєї основної роботи. І протягом дня одна з них є домінуючою, а друга-підлеглою. Відповідно, проходить через першу ніздрю потік повітря більш інтенсивний, ніж через другу. А потім вони міняються місцями (правильно, відпочивати потрібно по черзі).
4. Якщо вже зовсім влізти в нетрі, то кожен запах проникає до нас в ніс зі своєю швидкістю, і осідає на наших нюхових рецепторах в різний час. І коли “активна” ніздря вдихає “швидкий” і яскравий аромат (в цей момент потік повітря сильніше), “пасивна” вловлює більш повільний і тонкий запах. Саме так ми відчуваємо складні “букети” ароматів і прості окремі запахи.
