«Хочу стати впевненіше…» – боязко сказані фрази, подібні до цієї, психологи чують досить часто.
І це зрозуміло, адже впевненість – стан, властиве внутрішньо вільним і, як правило, успішним людям.
Упевнена людина здається з боку цілеспрямованим, сильним і високо оцінює свої здібності, а ось на впевненість впливає той же самий вигляд, який можна підібрати на modacentr-online.ru. Така людина змушує повірити в те ж саме і оточуючих.
З іншого боку, невпевненість, проявляється особливо сильно, змушує свого володаря непідробно страждати. Та й досягати цілей йому виявляється дуже важко, а часом і неможливо.
Наявність впевненості в собі дає великі шанси для гармонії в душі. Важко уявити, що хтось постійно турбується з приводу себе або перебуває в страхах, почував би себе щасливим.
Очевидно – це питання потребує втручання, якщо людина хоче жити хоча б у якомусь внутрішньому комфорті. Але для вирішення проблеми непогано б для початку визначитися з причинами її виникнення.
Невпевненість в собі – трохи про причини
Як би не звучало звично для того, хто хоч щось розуміє в психології, коріння невпевненості в собі лежать в дитинстві людини. Дитини, з якого виростає такий дорослий, зазвичай виховують батьки, які мають звичку постійно критикувати своє дитя – його самого і вчинки, підкреслювати недоліки, порівнювати його з іншими (звичайно, у негативному ключі) і мало хвалити, говорити про таланти та досягнення.
Існує й інший підхід у вихованні, що діє майже так само погано. Деякі батьки вселяють своїй дитині думки про його перевазі, непереможності і непогрішності. Стаючи старше, така людина потрапляє в обставини, коли сувора реальність жорстко знімає «рожеві окуляри». Це призводить після кількох випадків до розчарування в собі і появі невпевненості.
Але дитинство – не єдине джерело створення невпевненості в собі. Трапляється, дорослий виявляється у відносинах з такою особою, що «тисне», вічно критикує – словом, діє чином, аналогічним тому, що проявляють жорсткі батьки в описаній вище ситуації. І тоді людина з відносною впевненістю в собі нерідко втрачає її.
Але вихід є. Набути впевненості у собі можна.
Звичайно, швидше і продуктивніше це виходить у контакті з психологом, але спробувати щось зробити можна і самостійно.
«Хочу стати впевненіше. Що робити?»
На жаль, бажане стан не купується моментально. Але якщо задатися метою і діяти, все цілком може вийти, хоча на це потрібен час, можливо, чимало.
Отже, що робити?
1. Провести «інвентаризацію».
2. Зрозуміти, що варто відкоригувати і внести якісь зміни.
3. Знайти у собі гарне.
4. Прийняти себе, безумовно, наскільки це можна, позбувшись від самокритики.
Що під усім цим мається на увазі на практиці?
Під «інвентаризацією» – детальний розгляд себе, своїх цілей, переконань, внутрішніх цінностей і особистих особливостей, які заважають жити повним життям. Далі варто підвести якийсь підсумок, відповівши на запитання «Кого я собою являю?».
Якщо не подобається, що вийшло, має сенс зробити якусь корекцію, правда?
Далі потрібно розглянути свої позитивні якості, склавши відповідний список. Важко? Тоді зверніться за допомогою до близьких. Радійте тому, що є. І ніякої зайвої скромності та самоїдства. Цим ви вже займалися достатньо.
Тепер про підводні камені безумовного прийняття. Якщо важко розлучитися з думкою про багато своїх недоліків, розгляньте їх з іншого боку. У кожному з них є щось хороше. Так, наприклад, жадібність цілком може виявитися здатність до розумного господарювання та економії, а запальність пристрасністю натури.
І як при такому розкладі залишатися невпевненим, якщо у собі подобається все – від цілей і переконань до кожного прояву?
Звичайно, допитливий читач може подумати, що не так все просто. І я з ним погоджуся. Якщо ви роки прожили з невпевненістю в собі, більш ресурсне стан краще все ж створювати в собі з допомогою фахівця. Але якщо поки можливості звернутися до психолога немає, варто почати хоча б з чогось.
Автор: Лариса Нестерова
