З кожним днем життя дитина здобуває уміння і навички, що викликають масу радості батьків, рідних: тримає голову, перевертається, пробує сісти. Між тим, важливі не тільки певні прояви, але і їх своєчасність. Головне – не форсувати події і дозволити природі самій вирішити, коли малюк готовий до чергових етапів дорослішання. Одним з таких важливих моментів є вміння дитини сидіти самостійно.
Оптимальний вік для висаджування хлопчиків
Новонароджений починає пізнання світу з горизонтального положення. Але батьки з нетерпінням чекають, коли ж він буде проявляти ініціативу і спробує сісти, а потім і встати на ніжки. Тому намагаються допомогти малюкові присісти, тим самим надаючи своєму чаду ведмежу послугу. Педіатри стверджують, що, наприклад, для дівчаток раннє висаджування просто небезпечно, оскільки може негативно позначитися на будові статевих органів. У зв’язку з цим багато мам і тата задаються питанням, у скільки місяців можна садити хлопчиків. Адже у них репродуктивна система розроблена природою зовсім інакше і, здавалося б, не потребує подібних застереження.
Щоб розібратися в питанні, потрібно, перш за все, відзначити ряд особливостей будови опорно-рухового апарату немовлят:
- м’який і еластичний хребет, який поки ще не пристосований до навантажень;
- занадто легкі хрящі в хребті – будь-яке зміщення може в подальшому спричинити
- викривлення спини;
- слабкі м’язи преса, які не витримують навантаження в положенні сидячи.
До 5-6 місяців м’язи, суглоби та кістки дитини зміцнюються, і він починає сам робити спроби змінити положення тіла і побачити світ у новому ракурсі.
Читайте ще про коліки у немовлят: причини, лікування, а також про рідкий стілець у немовляти.
Як визначити готовність хлопчика сісти?
Всі діти різні, і їх розвиток – суто індивідуальний процес, який неможливо гальмувати або прискорювати за своїм розсудом. Головним критерієм переходу на новий щабель розвитку повинна бути готовність. Маленький хлопчик цілком готовий до того, щоб його починали висаджувати, якщо:
- добре тримає голову;
- активно рухає руками і ногами;
- тримаючись за ваші пальці, може прийняти вертикальне положення;
- маючи під ручками опору, здатний своїми силами стати на ніжки;
- вміє самостійно змінювати положення свого тіла, перевертаючись зі спини на живіт.
Якщо малюк вміє робити все вищеперелічене, значить, настає момент, коли хлопчика можна садити.
Коли можна починати присаживать майбутніх чоловіків?
Скільки місяців можна присаживать хлопчиків і як допомогти дитині швидше сісти? Якщо у відношенні дівчаток лікарі єдині в думці (раніше присадка шкодить здоров’ю), то з приводу хлопчиків існує два напрямки педіатричній думки:
Маленького чоловіка слід присадити перший раз в 3-4 місяці – він запам’ятає, як змінився його звичний горизонтальний світ, і буде прагнути сісти самостійно.
Краще потерпіти, поки малюк сяде сам, тобто дочекатися віку 5-6 місяців. А до цього обмежитися лише вправами, спрямованими на зміцнення м’язів спини і черевного преса.
Присаживать хлопчика слід на свої коліна, щоб вийшла поза напівлежачи. Поступово зменшують кут нахилу.
Тим не менш, присаживая хлопчика або роблячи з ним гімнастику, слід бути дуже обережними, так як існує кілька небезпечних моментів:
- підтягуючи дитину за ручки, можна вивихнути їх в пахвовій області;
- в області плічок виникає тонус від перенапруги;
- на хребет чиниться сильний тиск.
Як правильно присаживать малюка?
Для дитини придбання нових навичок відкриває цілий світ, що може викликати
певного роду стрес. Тому завдання батьків – допомогти малюкові впоратися з освоєнням навколишнього простору без зайвого занепокоєння. Для цього мами і тата повинні знати, як поводитися з дитиною в різні періоди його розвитку. Якщо дитина досягла віку 3-4 місяці, то настав час його присаживать. Для цього потрібно знати певні нюанси:
- слідкуйте за тим, щоб ніжки малюка сильно не згиналися;
- присаживать дитину можна тільки на коліна, щоб на опорно-руховий апарат не тиснули тверді сидіння і спинки;
- перші спроби присаживания краще обмежити 20-30 секундами, поступово збільшуючи час;
- регулярно робіть гімнастику на зміцнення м’язів;
- викладайте дитини на животик.
Але якщо дитина не намагається повзти, з небажанням перевертається на живіт, то присадка краще відкласти: малюк поки не готовий до цього серйозного меропрятию.
В якому віці можна садити дитину в ходунки?
Ходунками називається пристосування на коліщатках для пересування дитини до року, що підтримує його у вертикальному положенні за рахунок м’якого сидіння. З його допомогою багато батьки вчать своїх карапузів ходити. Але наявність сидіння вимагає від дитини уміння сидіти. Тому виникає цілком обгрунтоване запитання: у скільки місяців можна садити в ходунки хлопчиків? Педіатри стверджують, що не раніше 7-8 місяців. При цьому малюк:
- повинен впевнено сидіти і не завалюватися на бік;
- бути психологічно готовим до нового способу пересування – виявляти рухову активність, бажання повзти.
Для хлопчиків сидіння на ходунках має ряд протипоказань, так як промежину треться, а статеві органи здавлюються. Тому за добу майбутньому чоловікові дозволяється сидіти в ходунках максимум 40 хвилин. Дане пристосування повністю протипоказано для малюків:
- у яких не все в порядку з м’язовим тонусом;
- при наявності попрілостей в області промежини;
- у яких діагностовано проблеми опорно-рухового апарату або рахіт.
Останні роки лікарі все більше схиляються до думки, що ходунки з точки зору розвитку дитини носять деструктивний характер. Дитина, яка пересувається в цьому «гаджет», отримує всю його на цьому етапі розвитку інформацію про світі. Ось чому він не прагне навчитися повзати і ходити самостійно. Тому, бажаючи за допомогою ходунків прискорити процес розвитку дитини, батьки, навпаки, його несвідомо гальмують.
Таким чином, мами і тата, яких турбує питання, у скільки місяців можна садити хлопчиків, у тому числі і в ходунки, повинні, насамперед, об’єктивно оцінити, наскільки інтенсивно йде розвиток їх малюка. І якщо дитина опановує навичками і вміннями у відповідності зі своїм віком, то батьки можуть надавати посильну допомогу дитині, в тому числі періодично ненадовго його присаживая. Жорстко прив’язуючи вміння сидіти самостійно до яких би то не було конкретних цифр, мами і тата можуть лише зашкодити розвиткові дитини, хоча переслідує прямо протилежну мету.
