В процесі експлуатації фундамент піддається впливу різних навантажень. До них зараховують вага споруди, рух грунту. Ще один поширений фактор — морозний пучение. Тому виникає необхідність його армування. До цієї процедури слід підійти з усією серйозністю, оскільки неправильне зміцнення призводить конструкцію до руйнування.
1 Необхідність влаштування фундаменту
Стрічковий фундамент виготовляється з бетонного розчину, у складі якого присутній цемент, пісок і вода. Він володіє високою міцністю, але достатньої пластичності не має, руйнується при навантаженнях розтягування і не має властивості протистояти таким негативним факторам, як зміна температурного режиму, зрушення і деформації фундаменту. Для цього потрібно вводити в нього метал, в результаті чого бетон перетворюється в залізобетон, витримує розтягуючі і стискаючі навантаження. Саме тому і рекомендується приділити особливу увагу процедурі армування, яка здійснюється на етапі монтажу опалубки.
2 Вибір арматури
Так як від арматури залежить міцність усієї конструкції фундаменту, слід попередньо провести розрахунок армування – визначити перетин дротів та їх види:
3 Схема армування фундаменту
Фундамент зміцнюють у місцях, де існує велика ймовірність розтягування. Такі зони виникають зверху, де на підставу впливає навантаження всього будинку, і знизу фундаменту завдяки силам морозного пученія. Не можна армувати або нижню або верхню частину стрічки, так як навантаження діють з двох сторін. Зміцнення середній частині не має сенсу, адже на неї майже не доводяться навантаження, однак додаткові яруси не завадять. Оптимальний варіант – вибрати схему армування, що складається з простих фігур. Підійде квадрат або прямокутник, це є запорукою отримання міцного каркаса. Враховуйте те, що ширина пояса дорівнює половині його висоти.
4 Технологія армування стрічкового фундаменту
При зміцненні фундаменту рекомендується дотримуватися такої інструкції:
- Для початку встановіть опалубку і застеліть її з внутрішньої сторони пергаментом для спрощення її демонтажу в майбутньому.
- Перед тим, як укласти каркас, зробіть подбетонку, що являє собою піщано-гравійну подушку. Вона заливається бетоном, шар якого становить 5-8 мм. Чекаємо, поки він схопиться. Крім того, можна не створювати подбетонку, але тоді не забудьте підкласти під нижній ряд прутів спеціальні підставки, щоб від них до піщаної подушки була відстань хоча б 7 див. В якості підставок можете задіяти цеглини, встановлені на ребро.
- Вбийте в траншею арматурні прути, довжина яких дорівнює глибині підстави. Пам’ятайте, що вони повинні бути віддалені від опалубки приблизно на 5 мм.
- Укладіть нижній ряд арматури. Його формують з допомогою 2-4 арматурних стрижнів. Вони розташовуються на відстані 30 см один від одного з нахлестом, який повинен скласти 50 діаметрів арматури в сантиметрах. При монтажі верхнього шару від поверхні також необхідно витримувати певний відступ — 50-60 мм.
- Прути повинні розміщуватися рівномірно по ширині фундаменту. Стержні, які формують верхній ряд, не повинні знаходитися над просвітами між нижніми прутами. При використанні арматури різного діаметру більш товсту укладіть в нижній частині стрічки, також використовуйте її на кутах.
- Допоміжні поперечні стрижні згинаються в рамки. Вони розміщуються з кроком 0,5-0,8 м. Верхній і нижній ряди закріплюються разом з перемичками до штирів, забитим вертикально в грунт.
- Для досягнення більшої міцності прути з’єднують клітинкою, кути повинні розташовуватися під прямим кутом, створюючи спеціальний гачок і пов’язуючи м’яким в’язальним дротом. Для з’єднання арматури відріжте невеликий шматок дроту, який досягає 30 см, і складіть його навпіл. Далі потрібно накласти його на місце, де з’єднуються стрижні, і протягнути в петлю гачок. Помістивши в нього два інші кінця, всі проверніть, щоб утворилося міцне з’єднання.
- Крім того, можливий варіант застосування електричних гачків або задіяння шуруповерта у комплекті зі спеціальною насадкою.
- А ось електрозварювання не годиться. У процесі зварювання змінюються фізичні характеристики металу, шви мають дуже малу товщину, а з’єднання прутів виходить не досить міцним. А якщо і зварювати, то тільки зі спеціально призначеного для цього матеріалу, яким є арматура з маркуванням С.
- Для армування кутів і з’єднання примикають частин застосовують гнуту арматуру, а також встановлюють спеціальні підсилення, які мають Г – або П-подібний вигляд. Використання прямих прутів не дозволить створити жорстку міцну раму, крім того, фундамент буде давати тріщини і сколи на кутах.
- Після армування фундаменту проробіть вентиляційні отвори для підвищення амортизаційних характеристик конструкції і запобігання гнильних процесів. Потім заливається бетон, а також виконується гідроізоляція.
Так як фундамент є основою будинку, враховуйте при армуванні всі тонкощі і нюанси, про які ми говорили вище, і конструкція вийде по-справжньому міцної.