Зміст:

  • Національна бібліотека в Мінську
  • Аквапарк в Мінську
  • Військовий музей «Лінія Сталіна»
  • Брест. Брестська фортеця
  • Хатинь
  • Курган слави (Мінськ)
  • Музей Великої Вітчизняної Війни в Мінську
  • Мирський замок

Наша сім’я любить подорожувати на автомобілі. В цьому році ми вирішили з’їздити в Білорусь, так сказати, по місцях бойової слави радянського народу. Стартували 1 липня о 5 ранку з крайньої півночі Москви і вільно, без пробок, виїхали з міста по Мінському шосе.

Дорога до пункту призначення — ми орендували квартиру практично в центрі Мінська, на вул. Немига, — зайняла 8,5 годин. Робили дві зупинки — заправитися і перекусити. До речі, бензин в Білорусі дорожче, ніж у Росії, ціна на всіх заправках однакова — літр АІ-95, наприклад, варто 11900 білоруських рублів (BYR), тобто приблизно 44 російських рубля, тому рекомендуємо заправитися на прикордонній заправці з російської сторони. Траса М-1 досить гарна, в Смоленській області деякий ремонт дороги і звуження.

На території Білорусії незвично мало попутних, так і зустрічних машин, бували проміжки часу, коли ми їхали одні по трасі. І, до речі, частіше зустрічали машини з російськими номерами, з різних регіонів, ніж місцеві. На шляху в Брест нам траплялися машини навіть з Забайкальського краю!

Отже, в 13-30 ми досягли своєї квартири. Пообідали і вирушили знайомитися з містом. Ще в Москві, складаючи план поїздки, я знайшла, що в Мінську є міський екскурсійний маршрут Minsk City tour — не що інше, як знайомий нам червоний даблдекер. Базується автобус на привокзальній площі, йде без зупинок по наступному маршруту: Вокзал — Площа незалежності — Палац Республіки — Цирк — Площа Перемоги — Академія наук — Ботанічний сад — Національна бібліотека — Площа Якуба Коласа — Троїцьке передмістя — Парк Перемоги — Мінськ-Арена — Палац Спорту — Ратуша — Вокзал.

Тривалість поїздки — приблизно дві години, є аудіогід білоруською, російською, англійською, німецькою, французькою, іспанською, італійською та китайською мовами. Відправлення чотири рази на день — в 11, 13-30, 16-00, 18-30, вартість для дорослого 300000 BYR, для дітей від 7 до 15 років 150000 BYR, до 7 років безкоштовно. Нашу сім’ю (2 дорослих і 2 дітей) поїздка обійшлася в 900000 BYR (тобто приблизно 3300 російських рублів), оплата можлива лише готівкою. Аудіогід пропонує коротку історичну довідку про країну і більш докладна розповідь про столицю. З висоти другого поверху автобуса нам відкрився гарний доглянутий місто, цілком собі європейський, але з впізнаваною радянською архітектурою.

Наприклад, будівля комітету державної безпеки можна пізнати і без підказки, так само як і інші адміністративні будівлі, ГУМ і ЦУМ. Однак є і сучасні будівлі, що вражають своїм виглядом: ромбокубооктаэдр Національної бібліотеки (в народі його називають «дыямантом» — алмазом), Палац Республіки, Великий театр опери і балету, культурно-спортивний комплекс «Мінськ-Арена», Палац Незалежності.

До змісту

Національна бібліотека в Мінську

Екскурсія нам дуже сподобалася і після її завершення ми вирішили відвідати Національну бібліотеку, вірніше, оглядовий майданчик на її даху.

Оригінальний проект цієї будівлі по проспекту Незалежності, 116 був прийнятий у 1989 році, проте будівництво почалося тільки в 2002 році, а в 2006 бібліотека відкрила свої двері для відвідувачів. Тут працюють картинна галерея, музей книги, ресторан і кафе, і навіть фізкультурно-оздоровчий комплекс. По будівлі і музею книги можна пройти з екскурсією. Ми ж скористалися нагодою подивитися на Мінськ з висоти 73 метрів, з 23 поверху будівлі, куди нас доставив швидкісний панорамний ліфт. Вартість квитків на майданчик для дорослих — 30000 BYR, для школярів і студентів — 20000 BYR. Зверніть увагу, що вхід на оглядовий майданчик знаходиться на протилежній від головного входу сторони.

До змісту

Аквапарк в Мінську

На наступний день за планом був аквапарк Лебединий — у сина стався день народження і вирішено було відсвяткувати таким чином. Адреса аквапарку — проспект Переможців, 120 Вартість відвідування варіюється в залежності від дня і часу відвідин, і від набору бажаних послуг. У нашому випадку квитки обійшлися в 928000 BYR, причому на квиток для іменинника дали 30% знижку, але попросили показати підтверджуючий документ.

Нам трошки не пощастило — в цей день в аквапарк привезли дітей з оздоровчого табору, близько 15 загонів, коли ми покидали аквапарк, він вже був переповнений дітьми. Добре, що приїхали майже до відкриття — до 9 години, встигли дві години з чотирьох привільно поплавати. Дітям дуже сподобалась така екскурсія.

До змісту

Військовий музей «Лінія Сталіна»

Після аквапарку намічено було відвідування історико-культурного комплексу «лінія Сталіна», який знаходиться в околицях міста Заславля (на північ від Мінська). Це військовий музей під відкритим небом, відкритий в 2005 році. Система вузлових оборонних споруд створена в 1930 роки, під час будівництва музею за архівними довоєнним кресленнями відновили кулеметні доти, артилерійський полуканонир і командно-спостережний пункт, всередині дотів реконструювали обстановку передвоєнного часу. У музеї зібрана колекція техніки часів ВВВ, а також бронеколпаки, що збереглися ще з Першої Світової війни. Більшість експонатів можна помацати руками, можна спуститися в окопи, є польова кухня. Регулярно проводяться історичні реконструкції битв Великої Вітчизняної війни. Вартість квитків: дорослим — 100000 BYR, школярам і студентам — 50000 BYR, стоянка легкового автомобіля — 20000 BYR.

Ми не стали брати екскурсію, два з зайвим години гуляли по території музею, чоловік і син розповідали нам з донькою про багатьох експонати — вони цікавляться цією темою і багато знають.

До змісту

Брест. Брестська фортеця

Звичайно ж, плануючи поїздку до Білорусі, відвідування Брестської фортеці поставили обов’язковим пунктом. А також музей паровозів — син до них небайдужий. 3 липня, в день Незалежності Білорусі, ми поїхали в Брест.

Відстань 350 км було пройдено за 3,5 години і в 12 годин дня ми припаркувалися неподалік від залізничного музею. Вирішили спочатку відвідати його, т. к. час роботи до 17 годин, а потім вже фортеця.

Музей залізничної техніки в Бресті відкрився в 2002 році. В експозиції є паровози, тепловози, вантажні та пасажирські вагони, путейская дрезина, машина-снігоочисник, дизель-поїзд, поштовий вагон, гармата бронепоїзда і багато іншого!

170 експонатів технічного оснащення залізничного транспорту різних періодів історії. Експонати на ходу, беруть участь в кінематографічних зйомках і екскурсіях. Адреса музею: Брест, вулиця Машерова, 2.

Для дорослих вартість квитка — 20000 BYR, для школярів — 10000 BYR.

Брестська фортеця-герой — її історія почалася набагато раніше, ніж усім відомі події ВВВ. Укріплена військова фортеця побудована в середині XIX століття для оборони західних кордонів Російської імперії, в XX столітті продовжувалося її вдосконалення, деякий час Брест був частиною території Польщі до 1939 року.

22 червня 1941 року в 04-15 німецькі війська відкрили по фортеці артилерійський вогонь. Близько 300 офіцерських сімей потрапили в оточення, але виступили проти 9000 німецьких солдатів і більше місяця захисники фортеці тримали оборону. Після війни Брестська фортеця стала символом стійкості радянського народу. У 70-х роках XX століття на її руїнах побудували меморіальний комплекс «Брестська фортеця-герой».

Територія комплексу велика, тут розташовані також Музей оборони Брестської фортеці, музей «V форт» та «Музей війни — територія миру», проводяться оглядові екскурсії.

На Госпітальному острові знаходиться археологічний музей «Берестя» — тут знаходиться ремісничий квартал міста XVI століття, знайдений при розкопках. Відвідування фортеці нікого не залишило байдужим, ця пам’ять назавжди з нами.

До змісту

Хатинь

Продовжуючи тему пам’яті, на наступний день ми поїхали в Хатинь. Меморіальний комплекс знаходиться в Логойском районі Мінської області, приблизно в 30 кілометрах від Мінська по трасі Мінськ-Вітебськ. Але ні на одній карті не знайти зараз села Хатинь. Вона була знищена німецькими загарбниками навесні 1943 року. Під час війни вся територія Білорусі була окупована, і така село була не єдиною, серед мирного населення були величезні втрати, історики вважають, що загинув кожен четвертий житель Білорусі.

На місці Хатині побудували меморіальний комплекс в пам’ять про всіх загиблих мирних жителів, він повторює планування села, тільки замість будинків — зруби, всередині яких обеліски у вигляді пічних труб. Дзвони на трубах дзвонять кожну хвилину… Це дуже емоційний місце, але люди повинні пам’ятати про минуле.

До змісту

Курган слави (Мінськ)

Ще одне місце пам’яті про Велику Вітчизняну війну — меморіальний комплекс «Курган слави», розташований в Смолевичском районі, на 21 км магістралі М2 Мінськ — Національний аеропорт «Мінськ». Його звели на честь операції по звільненню Білорусі (операція «Багратіон»).

Саме тут, в «Мінськом котлі», у липні 1944 року радянська армія розбила ворожі війська. Пагорб заввишки 35 метрів насипаний практично вручну, люди носили землю буквально в руках, привозили з інших міст і полів битв. Курган вінчають чотири багнети, які символізують фронти, звільняли Білорусь: 1-й, 2-й і 3-й Білоруські фронти й Прибалтійський фронт. 35-метрові багнети тягнуться в небо, їх підніжжя оточує широке кільце, на внутрішній поверхні якого написано: «Радянської Армії, Армії-визволительці — слава!». На вершину кургану ведуть дві гвинтові сходи, кожна складається з 241 ступені. З висоти відкривається чудовий вид на всі чотири сторони.

Біля підніжжя кургану розташована невелика експозиція військової техніки — гармати Д-44, ЗІС-2, ЗІС-3 та танки Т-10, Т-34, ІСУ-152, ІС-2, ІС-3. Це щирий і значний пам’ятник нашої історії.

До змісту

Музей Великої Вітчизняної Війни в Мінську

Звичайно ж, ми не могли обійти увагою музей Великої вітчизняної війни в Мінську. Білоруський державний музей історії Великої Вітчизняної війни розташований р. в Мінську за адресою: проспект Переможців, 8, на території музейно-паркового комплексу «Перемога».

Це нова будівля музею, відкриття, приурочене до 70-річчя визволення Білорусі від німецьких загарбників, відбулося 3 липня 2014 року. Музей вважається першим у світі подібної тематики, адже перші відвідувачі прийшли в експозицію 22 липня 1944 року, тоді ще за адресою площа Свободи, Будинок Профспілок.

У 1966 році музей був переміщений у новозбудоване будівля по Ленінському проспекту 25а (нині проспект Незалежності). Нове, сучасне приміщення музею вражає своїми розмірами, зали плавно переходять один в інший, навіть при побіжному огляді на весь музей піде, напевно, не менше 1,5 годин.

Дуже гарний та вражаючий Зал Перемоги — круглий, зі скляним куполом, по периметру розміщена докладна інформація про фронтах, арміях, флотилія, а також Героїв Радянського Союзу. Також в експозиції представлена військова техніка в натуральну величину, різні інсталяції, форма різних військ, безліч документів і особистих речей воїнів і багато іншого. Є також інтерактивні екрани, за допомогою яких можна дізнатися історію експонатів. Рекомендуємо відвідати цей музей!

До змісту

Мирський замок

В останній день нашого перебування в Білорусі ми вибрали для відвідування Мирський замок. Цікаво було подивитися на старовинний білоруський замок. Насправді виявилося, що старовинного замку залишилося не так багато. Будівлі багато разів руйнувалися з різних причин, і потім відновлювалися. В результаті від первісного задуму князя Юрія Ильинича — першого власника замку практично нічого не залишилося. Однак атмосфера старовини — триметрової товщини стіни, вузькі бійниці та гвинтові сходи з високими сходами в стінах веж, де двом ніяк не розійтися, в’язниця, лицарі в обладунках і начиння, цікаві експозиції всередині замку — від погребів до бальної зали, особисті речі власників, музика у дворі — звичайно, присутня.

Територія облагороджена і доглянута, поряд з замком невеликий ставок і парк. Діти з цікавістю прогулялися по підвалах і башт, а музейна експозиція трохи втомила. До того ж у палаці багато екскурсійних груп, а деякі зали не настільки величезні, щоб вмістити всіх. Такий висновок зробили — цікава пам’ятка, але тільки заради відвідин замку не варто було б їхати в Білорусь.

Ось і настав час від’їзду. В цілому враження дуже хороші, але трошки не вистачає туристичної інформації — мало вказівників з показниками у містах, інформаційних стендів на екскурсійних об’єктах.

Білорусь — красива, доглянута країна, з безкрайніми сільськогосподарськими угіддями і неквапливим способом життя.

яшма

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here