Вулкан Тамбора. Виверження вулкана Тамбора в 1815 році

Двісті років тому на землі відбулося грандіозне природне подія – виверження вулкана Тамбора, яке вплинуло на клімат усієї планети і забрав десятки тисяч людських життів.

Географічне розташування вулкана

Вулкан Тамбора розташовується в північній частині індонезійського острова Сумбава, на півострові Сангар. Треба відразу уточнити, що Тамбора не найбільший в тому регіоні вулкан в Індонезії налічується близько 400 вулканів, а найбільший з них, Керінчі, підноситься на Суматрі.

Сам півострів Сангар завширшки становить 36 км, а в довжину має протяжність 86 км. Висота ж самого вулкана Тамбора до квітня 1815 року досягала 4300 метрів, виверження вулкана Тамбора в 1815 році призвело до скорочення його висоти до нинішніх 2700 метрів.

Початок виверження

Після трьох років наростання активності, вулкан Тамбора 5 квітня 1815 року остаточно прокинувся, коли відбулося перше виверження, яке тривало 33 години. Вибух вулкана Тамбора породив стовп диму і попелу піднявся на висоту близько 33 км. Проте знаходиться поблизу населення не залишило своїх будинків, незважаючи на вулкан в Індонезії, як вже згадувалося, вулканічна активність не була незвичним явищем.

Примітно, що більше спочатку злякалися ті люди, що знаходилися далеко. Грім вибуху вулкана був почутий на острові Ява в густонаселеному місті Джокьякарта. Мешканці вирішили, що до них долинув грім гармат. У зв’язку з цим були приведені в бойову готовність війська, а вздовж узбережжя стали курсувати кораблі в пошуку судна, що потрапив у біду. Проте з’явився на наступний день попіл підказав справжню причину почутого звуку вибухів.

Вулкан Тамбора зберігав деякий спокійний стан ще протягом декількох днів, аж до 10 квітня. Справа в тому, що це виверження не призвело до витікання лави, вона застигла в жерлі, сприяючи нагнітання тиску і провокуючи нове, ще більш страшне виверження, що сталося.

10 квітня приблизно о 10 годині ранку відбулося нове виверження, на цей раз стовп попелу і диму піднявся на висоту близько 44 км. Гуркіт грому від вибуху вже був чутний на острові Суматра. При цьому місце виверження (вулкан Тамбора) на карті щодо Суматри розташований дуже далеко, на відстані в 2 500 км.

За свідченням очевидців, до сьомої вечора того ж дня інтенсивність виверження ще збільшилася, а до восьмої вечора на острів посипався град каміння, діаметр яких сягав 20 см, слідом знову повалив попіл. Вже до десятої вечора над вулканом піднімалися в небо три вогняні колони злилися в одну, і вулкан Тамбора перетворився в масу рідкого вогню». Близько семи річок розпеченої лави стали поширюватися по всіх напрямах навколо вулкана, знищуючи все населення півострова Сангар. Навіть у море лава поширилася на 40 км від острова, а характерний запах можна було відчути навіть в Батавії (стара назва столиці Джакарти), розташованої на відстані 1300 км

Закінчення виверження

Через два дні, 12 квітня, вулкан Тамбора все ще продовжував свою активність. Хмари попелу вже поширилися до західних берегів Яви і півдня острова Сулавесі, що в 900 км від вулкана. За словами жителів, світанку побачити було неможливо до 10 годин ранку, навіть птахи не починали співати майже до полудня. Закінчилося ж виверження лише до 15 квітня, а попіл не осідав до 17 квітня. Утворилася після виверження жерло вулкана досягла 6 км в діаметрі і 600 метрів у глибину.

Жертви вулкана Тамбора

Підраховано, що під час виверження загинуло на острові близько 11 тисяч чоловік, але цим число жертв не обмежилася. Пізніше в результаті голоду та епідемій на самому острові Сумбава і сусідньому острові Ломбок загинуло близько 50 тисяч чоловік, також причиною загибелі людей стало піднялося після виверження цунамі, чиє дію поширилося на сотні кілометрів навколо.

Фізика наслідків катастрофи

Коли відбулося виверження вулкана Тамбора в 1815 році, вивільнилося кількість енергії в 800 мегатонн, що можна порівняти з вибухом 50 тисяч атомних бомб, подібних скинутої на Хіросіму. Виверження це було у вісім разів сильніше всім відомого виверження Везувію і в чотири рази потужніший того, що сталося пізніше виверження вулкана Кракатау.

Виверження вулкана Тамбора підняло в повітря 160 кубічних кілометрів твердого речовини, товщина попелу на острові досягла 3 метрів. Моряки, які вирушали в той час в плавання, ще кілька років зустрічали на своєму шляху острова з пемзи, які досягали в розмірах п’яти кілометрів.

Неймовірні обсяги попелу і сірковмісних газів досягали стратосфери, піднімаючись на висоту понад 40 км. Попіл закривав сонце від усього живого, що знаходився на відстані 600 км навколо вулкана. А по всьому світу спостерігалася серпанок оранжевого відтінку і криваво-червоні заходи.

«Рік без літа»

Мільйони тонн діоксиду сірки, які виділилися при виверженні, в тому ж 1815 році досягли Еквадору, а вже на наступний рік викликали зміни клімату в Європі, це явище було названо «роком без літа».

У багатьох країнах Європи тоді випадав коричневий і навіть червонуватий сніг, влітку в Швейцарських Альпах майже щотижня був сніг, а середня температура в Європі була нижче на 2-4 градуси. Таке зниження температури спостерігалося і в Америці.

По всьому світу поганий урожай призвів до підвищення цін на їжу і голоду, який поряд з епідеміями забрав 200 тисяч життів.

Порівняльна характеристика виверження

Виверження, що спіткало вулкан Тамбора (1815 р.), стало унікальним в історії людства, йому була присвоєна сьома категорія (з восьми можливих) за шкалою вулканічної небезпеки. Вчені змогли визначити, що за останні 10 тисяч років відбулося чотири подібних виверження. До вулкана Тамбора подібна катастрофа трапилася в 1257 році на сусідньому острові Ломбок, на місці жерла вулкана тепер там знаходиться озеро Сегара Анак площею 11 кв. км (на фото).

Перше відвідування після виверження вулкана

Першим мандрівником, що зійшли на острів з метою відвідати завмерлий вулкан Тамбора, став швейцарський ботанік Генріх Цоллингер, який очолював команду дослідників з метою вивчення ситуації, що в результаті природного катаклізму екосистеми. Сталося це в 1847 році, через цілих 32 роки після виверження. Тим не менше з кратера все ще продовжував підніматися дим, а просувалися по застиглої кірці дослідники потрапляли при її розломі все ще гарячий вулканічний попіл.

Але вчені вже відзначили зародження нового життя на спопелілому землі, де місцями вже почала зеленіти листя рослин. І навіть на висоті понад 2 тис. метрів були знайдені зарості казуарини (хвойна рослина, що нагадує плющ).

Як показало подальше спостереження, до 1896 році на схилах вулкана мешкало 56 видів птахів, при цьому один з них (Lophozosterops dohertyi) був вперше відкритий саме там.

Вплив виверження на мистецтво і науку

Мистецтвознавці висувають гіпотезу про те, що саме незвично похмурі прояву в природі, викликані виверженням індонезійського вулкану, надихнули на створення знаменитих пейзажів британського живописця Джозэфа Мэллорда Вільяма Тернера. Його картини часто прикрашають похмурі, затягнутих сірою поволокою заходи.

Але найвідомішим став творіння Мері Шеллі «Франкенштейн», яке було задумано саме тим влітку 1816 року, коли вона, ще будучи нареченою Персі Шеллі, разом з нареченим і знаменитим лордом Байроном гостювала на берегах Женевського озера. Саме погана погода і безперервні дощі навіяли Байрону ідею, і він запропонував кожному з супутників придумати і розповісти страшну історію. Мері придумала саме історію про Франкенштейна, яка лягла в основу її книги, написаної через два роки.

Сам лорд Байрон також під впливом обстановки написав відому поему «Морок», яку переклав Лермонтов, ось рядки з неї: «Я бачив сон, який не був сон. Блискуче сонце погасло…» твір було просякнуте тієї безнадією, довлевшей в той рік над природою.

На цьому ланцюжок натхнень не перервалася, поема «Морок» була прочитана лікарем Байрона Джоном Полидори, який під її враженням написав свою новелу «Вампір».

Відомий різдвяний гімн «Тиха ніч» (Stille Nacht) був написаний на вірші німецького священика Йозефа Мора, які він склав у тому ж ненастном 1816 році і які відкрили новий романтичний жанр.

Як не дивно, але поганий врожай і високі ціни на ячмінь надихнули Карла Дреза, німецького винахідника, побудувати транспорт, здатний замінити коня. Так він винайшов прототип сучасного велосипеда, і саме прізвище Дреза увійшла в наш побут слово «дрезина».

 

Related posts

 
 

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

http://poradumo.com.ua/84482-vylkan-tambora-viverjennia-vylkana-tambora-v-1815-roci/