Марина Ферік (Marina Feric) та Кліф Бренгуайн (Cliff Brangwynne), біоінженери з Прінстонського університету, підготували для конференції Американського товариства клітинної біології (ASCB/IFCB) доповідь про зв’язок розмірів клітини з гравітацією. На їхню думку, випадки, коли клітини живих істот виростають великими, пояснюються наявністю у їх мембранах філаментного актину, який допомагає витримати тиск гравітації.
Раніше вчені опублікували в журналі Nature Cell Biology свої висновки про те, що розміри клітин залежать головним чином від гравітації, яка не дає їм занадто розростатися, а не потреби поживних речовин, як це традиційно вважається.
Дослідники вивчили ті клітини, які відрізняються виключно великими розмірами — насамперед клітини шпорцевої жаби Xenopus laevis і дійшли висновку, що мембрани її клітин витримують тиск гравітації через присутній у них філаментний актин. Про шпорцеві жаби і навіть їх клонування портал Наукова Росія писав неодноразово, бо ті часто привертають увагу вчених. Але з точки зору структури клітини цих тварин ще не вивчали. Але тут є тонкість — в ікрі шпорцевої жаби є клітини, які взагалі не мають мембран, які, однак, теж досягають великих розмірів. Ферік і Бренгуайн провели експеримент з вивчення таких клітин, піддавши їх впливу магнітного тяжіння.
З’ясувалося, що актинові осередки, що перебувають у безмембранних клітинах, діють за принципом желе – вони стискаються під тиском, а потім набувають попередньої форми. Це означає, що клітини за своєю структурою вже пристосовані до того, щоб виносити гравітаційний вплив.
