Відносини з дитиною в родині будуються з самого раннього віку, але якими б хорошими друзями мама з татом не хотіли бути дитині, вони змушені вводити заборони на його життя. В першу чергу, вони потрібні для забезпечення безпеки самого малюка, а вже після, щоб пояснити дитині норми поведінки в соціумі, в якому йому доведеться жити.
Можна говорити дитині слово «не можна» і як це правильно робити?
У житті дитини слова «можна» і «не можна» повинні бути присутніми в різних пропорціях і першого повинно бути в рази більше, тоді як другого в незначній кількості. Якщо дитину на кожному кроці буде підстерігати частка «не», то життя його втратить фарби і малюк перестане радіти новому, не будуть гармонійно розвиватися його особистісні якості.
Табу чи обмеження, звичайно ж, необхідні – це все те, що стосується загрози життю і здоров’ю дитини. Не можна чіпати гарячу каструлю, брати ліки, сірники, лізти в розетку, перебігати дорогу в недозволеному місці і тому подібне. В цих питаннях важлива строгість, але дитині потрібно пояснювати все це не криком, а розумними доводами, часом даючи на собі відчути результат неслухняності.
Так, наприклад, гарячу каструлю потрібно дати малюкові спробувати ручкою, щоб запобігти в нього бажання лізти до плити. Звичайно ж, в ній буде не окріп, але температура повинна бути досить некомфортною. Це для зовсім маленьких, щоб вони надовго запам’ятали урок.
Старші дітки, які в недалекому майбутньому почнуть самостійно ходити в школу, повинні не тільки знати елементарні правила дорожнього руху, але й застосовувати їх у житті.
На жаль, ми часто стаємо свідками ситуації, коли собаку або кішку збиває машина. Дитина теж це бачить і в цей момент потрібно розповісти йому про те, що якщо б собачка правильно переходила дорогу, то, залишилася жива. Цей приклад хоч і не самий нешкідливий, але дуже дієвий.
Як правильно пояснити дитині, що не можна робити?
Найкраще діти реагують не на гнівні окрики «не Можна!», а на спокійний, миролюбний тон, яким сказані забороняють слова. Дуже ефективний і перевірений спосіб – перейти на шепіт. Якщо малюк кричить і не хоче нічого слухати, замість крику, спробуйте нашептати йому на вушко те, що ви хотіли до нього донести лагідним, спокійним голосом. Малюки просто пропускають повз вуха весь негатив, до якого також належать заборони. Щоб у майбутньому не було з цим проблем, з дітьми ще з раннього віку потрібно проводити бесіду на тему що можна, а що не можна.
Як би ми не намагалися пояснити слово «не можна» дитині, якщо самі батьки регулярно порушують свої ж правила, то нерозумно очікувати від свого чада їх виконання. Наприклад, чекаючи, коли на світлофорі загориться потрібний світло, іноді ми перебігаємо дорогу, якщо дуже поспішаємо. Діти, дивлячись на нас, теж не будуть чекати свого, і в цьому є безпосередній ризик для життя.
Виховуючи свого малюка, потрібно паралельно займатися самовихованням, щоб стати для дитини справжнім прикладом, якому хочеться наслідувати. Діти і так будуть копіювати маму з татом, і поведінка у своїй родині, але тільки нехай це будуть наші позитивні риси.
Якщо ви не розумієте, як пояснити маленькій дитині, що можна, а що не можна робити дітям, коли він дуже чогось хоче, то постарайтеся не нервувати, а пофантазуйте. Наприклад, коли малюк категорично не хоче вдягати теплі речі, а на вулиці похолодало і без них ніяк не обійтися, 
то можна запропонувати йому вибір – надіти синю кофточку з ведмежам або червону з качечкою. Дитина забуде тут же про своїй упертості і стане самостійно приймати рішення, навіть не усвідомивши, що його перехитрили.
Отже, підводячи підсумки, ми зрозуміли, що «не можна», тобто серйозних обмежень, повинно бути мінімум. Ситуацій, коли можна гнучко обіграти будь-який момент – вже більше. Якщо малюкові належить лягати спати рівно о 21.00 без всяких поблажок, то коли приходять гості або настає Новий рік, це обмеження повинно бути тимчасово знято. У будь-якому випадку всі свої заборони батьки повинні пояснити дитині, можливо навіть не раз, до досягнення стійкого результату.
