Домашні коти охоче «розмовляють» із людьми й можуть нявкати господарю від ранку до вечора. Але між собою дорослі тварини майже не користуються цим звуком: для інших котів у них є шипіння, гарчання, короткі крики й виття, а от ніжне «няв» вони фактично «зарезервували» для спілкування з людиною.
Навіщо котам узагалі нявкати
Кошенята з перших днів кличуть матір тонким писком, коли мерзнуть, голодні або потребують захисту. Подорослішавши, коти вже не нявкають так до родичів, зате продовжують звертатися до людей усе життя — саме так вони домагаються потрібної їм реакції від господаря.
У здичавілих котів, які майже не контактують із людьми, нявчання практично не чути. У домашніх же тварин цей звук за століття життя поруч із людиною став коротшим, вищим за тоном і приємнішим для нашого слуху, ніж голоси диких родичів.
Високі нявки можуть нагадувати людині плач голодної дитини, тому їх так складно не помічати. У самому нявканні немає «слів» — це радше загальний сигнал «зверни на мене увагу», а зміст ми зчитуємо з ситуації та власного досвіду спілкування саме з цим котом.
Господарі зазвичай добре розрізняють, коли їхній кіт просить їсти, а коли нервує біля зачинених дверей. Але якщо дати людині послухати запис чужого кота, визначити причину нявкання буде важко: у кожної пари «кіт — господар» формується особиста система сигналів.
Що для кота означає ваше «няв»
Коли кіт нявкає до людини, він чекає від неї конкретного результату — наповнену миску, відкриті двері, увагу й дотики. Наше у відповідь «няв» не несе для нього такого ж котячого змісту, але як звук тварина його чудово чує й реагує по-своєму.
Якщо улюбленець не поспішає до вас із іншої кімнати, це ще не свідчить про ігнор. Понад половина котів на звернення людини не підходять і не відповідають голосом, а лише повертають голову, прислухаються, ворушать вухами.
Цю особливість можна використати практично. Щоб вдалось фото, достатньо під час зйомки видати короткий незвичний звук — свист, легкий шерех чи своє «няв». Кіт, швидше за все, нашорошить вуха й поверне голову до об’єктива.
З часом деякі коти звикають відповідати голосом на репліки господаря. Так виникають довгі домашні «діалоги», коли людина щось говорить, а кіт у відповідь по-своєму нявкає або муркає. Особливо часто це буває в балакучих порід, наприклад сіамських.
Коли відповідати коту нявканням не варто
Коротке м’яке «няв» із боку людини для більшості котів нешкідливе. Але існують звуки й ситуації, з якими краще не експериментувати, аби не налякати тварину й не спровокувати напруження.
Для котів протяжне виття й завивання — сигнали загрози, конфлікту, що назріває, або готовності до сутички. Різкі високі звуки самі по собі іноді здатні викликати у тривожної тварини спалах агресії.
Зверніть увагу на мову тіла. Якщо під час вашого «розіграшу» кіт раптово завмер, почав сильно бити хвостом або смикати його кінчиком, притис вуха, зіниці розширилися, чи він різко повернув голову до вашої руки — час припинити гру. У такому стані не слід тягнутися до нього з обіймами, намагатися заспокоїти або погладити: роздратування може вилитися на того, хто опинився поруч.
Ще одна ситуація, коли відповідати не варто, — нічні концерти й нявкання під дверима, які спрямовані лише на те, щоб привернути вашу увагу. Якщо щоразу відгукуватися, кіт зрозуміє, що тактика працює, і продовжуватиме. У подібних випадках реагувати краще тільки після того, як тварина замовкне.
Як говорити з котом, щоб вас «зрозуміли»
Замість гучного нявкання людина може спробувати коротке «мрр». Дорослі коти так вітаються один з одним і з людьми, тож відтворити цей звук при зустрічі — непоганий спосіб дружнього привітання.
Слова теж працюють, якщо вловити правильну інтонацію. Коти розпізнають голос свого господаря, знають власне ім’я й добре чують, коли власник звертається саме до них. У таких випадках ми часто говоримо трохи вище, м’якше й співучіше, ніж у звичайній розмові з іншими людьми, і кіт на це реагує.
Щоб остаточно зміцнити контакт, можна скористатися ще одним котячим сигналом довіри — повільним морганням. Подивіться на тварину й спокійно покліпайте. На такий жест коти частіше йдуть назустріч, навіть якщо людина для них ще незнайома.
