Осіннє листя волоського горіха не варто ні спалювати, ні вивозити з ділянки. Його можна перетворити на корисний листовий компост і безпечно використати в саду, якщо знати, яким рослинам воно підходить, як правильно закласти купу та що робити з листям хворого дерева.
Чим особливе листя волоського горіха
Волоський горіх виділяє речовину, яка може пригнічувати ріст окремих культур. Вона міститься в коренях, листі та зеленій шкірці плодів.
У волоського горіха цієї речовини в зеленій оболонці плодів більше, ніж у листі, а в старому, висохлому листі її залишається зовсім небагато. Найбільш відомі історії про «отруйний горіх» пов’язані з чорним горіхом, поширеним у Північній Америці. Саме його спостерігали в США та Канаді, коли складали списки чутливих і стійких рослин.
У волоського горіха цієї речовини менше, тому шкоду сусіднім рослинам від нього помічають значно рідше. Обережнішими варто бути, якщо дерево прищеплене на підщепу чорного горіха: таке трапляється і в наших розсадниках, і тоді виділення цієї речовини може бути сильнішим.
Ще одна особливість — товсте й щільне листя. Ціле воно перегниває набагато повільніше, ніж більшість іншого листя, тому перед закладанням у компост його бажано подрібнити.
Яким рослинам горіх заважає, а яким ні
Переліки чутливих і стійких культур склали в Північній Америці, спостерігаючи за рослинами біля чорного горіха. Для волоського горіха ризики менші, але рослини з «чутливого» списку краще не підставляти під зайвий стрес.
Рослини, яким сусідство з горіхом і його листям може шкодити:
- томати, перець, картопля, баклажани;
- капуста, спаржа, ревінь;
- яблуня, груша, лохина, ожина;
- рододендрони та азалії;
- півонії;
- сосна, ялина.
Рослини, які зазвичай добре переносять сусідство з горіхом:
- цибуля, буряк, морква;
- квасоля, кукурудза, гарбуз, кабачки;
- вишня, черешня, айва;
- смородина;
- форзиція, ялівець, калина;
- лілійники, іриси, флокси;
- газонна трава.
Якщо рослині з «чутливого» списку сусідство з горіхом не підходить, це видно за станом: листя жовтіє й скручується, кущ або дерево в’яне навіть у вологому ґрунті, помітно відстає в рості.
Як правильно закласти компост із горіхового листя
Листя волоського горіха доцільно складати в окрему компостну купу. Так легше оцінити готовий компост і вирішити, під які грядки його використовувати.
У теплій, вологій купі з достатньою кількістю повітря та зеленої маси речовина з горіхового листя поступово розкладається.
Основні кроки закладання компосту:
- Подрібнити листя. Зручно пройтися по ньому газонокосаркою прямо на газоні кілька разів. Разом із листям у купу потрапить і скошена трава.
- Змішати з «зеленими» відходами. Бажано, щоб приблизно від чверті до половини об’єму купи становила м’яка зелень (трава, бадилля, лушпиння та обрізки овочів), а решту — листя. Траву не варто насипати товстим окремим шаром, інакше вона злипається й починає неприємно пахнути.
- Якщо зелені мало. Можна додати перепрілий гній або азотне добриво — орієнтовно 30 г карбаміду (сечовини) на 7–8 щільно набитих відер листя.
- Зволожити сухе листя. Під час закладання суху масу поливають. Правильна вологість — коли з жмені компосту з середини купи при стисканні виступає кілька крапель. Пересохла купа майже не розкладається, а в затяжні дощі її краще прикрити.
- Розмір купи. Вона має бути не меншою за 1,2 м завширшки і 0,9 м заввишки, інакше не прогріється. Утрамбовувати купу не потрібно.
- Перемішування. У теплу пору купу варто ворушити приблизно раз на місяць. Узимку й у холодну погоду часто перемішувати не слід, щоб не випускати тепло.
Зелену шкірку плодів, що опадає разом із листям, у цю купу краще не додавати: у ній більше згаданої речовини, і перегниває вона довше. Таку шкірку доцільно скласти в окрему купу щонайменше на пів року. Після цього компост із неї можна використовувати навіть під томати.
Якщо процес іде нормально, через кілька тижнів середина купи стає теплою, а сама купа помітно осідає. Якщо ж вона не гріється, причин може бути кілька: надто мала маса, пересихання або, навпаки, надлишок вологи.
Як виправити ситуацію:
- маленьку купу — збільшити, додавши листя;
- пересохлу — полити;
- надто мокру — прикрити від дощів і перемішати з сухим листям.
Скільки чекати й коли компост готовий
Листовий компост зазвичай достигає за 4–9 місяців. Восени купа остигає, тому процес сповільнюється.
Ознаки готового компосту:
- темний колір;
- розсипчаста структура;
- листя вже не впізнати за формою;
- запах нагадує лісову підстилку.
Такий компост можна вносити під смородину, вишню, цибулю та інші рослини з «стійкого» списку, щойно він набув цих ознак.
З томатами, перцем, картоплею, лохиною та іншими чутливими культурами краще не поспішати. Компост із листя волоського горіха, молодший за пів року, ще може пригальмовувати ріст, а через 9–10 місяців ця дія вже не проявляється. Тобто компост, закладений восени, доцільно використовувати під такі рослини не раніше кінця наступного літа.
Чи можна використовувати листя одразу
Під самим дорослим горіхом здорове листя можна залишити — дереву воно не шкодить.
А от під томати, перець, картоплю, лохину та інші рослини з «чутливого» списку свіже горіхове листя не варто класти ні як мульчу, ні як утеплювальний шар на зиму.
Подрібнене листя можна восени перекопати із землею на вільній грядці. До весни воно вже майже зникне. Важливо саме перемішати його з ґрунтом, а не залишати суцільним шаром зверху.
Навесні на такій грядці краще сіяти цибулю, буряк, моркву, квасолю або кукурудзу. А томати, перець і картоплю варто висадити на іншій ділянці.
Що робити з листям хворого горіха
Одна з найпоширеніших і найнебезпечніших хвороб волоського горіха в Україні — бура плямистість (марсоніоз). На листі з’являються округлі червоно-бурі плями до 5 мм, які з часом зливаються. Листя засихає й передчасно опадає. На зеленій шкірці плодів видно вдавлені бурі плями.
Збудник хвороби зимує в опалому листі та плодах. Навесні під деревом на цих рештках достигають спори, які після дощу потрапляють на молоде листя й знову заражають дерево.
Тому під хворим горіхом опале листя не залишають. Його збирають повністю, разом із почорнілими плодами.
У домашній компостній купі температура зазвичай недостатньо висока, щоб знищити збудника. Тому таке листя в компост не кладуть.
Безпечні варіанти поводження з ураженим листям:
- закопати його на глибину не менше 30 см у місці, де надалі не планують копати;
- вивезти з ділянки.
Так ви зменшите кількість інфекції під деревом і не перенесете її на грядки разом із компостом.
