Коли в полі чи на ґрунтовій дорозі ви бачите великого звіра, схожого на невеликого собаку, це майже завжди заєць-русак. А от поміж звичними русаком і біляком іноді трапляється маловідомий «середній варіант» — тумак, гібрид двох видів, якого часом важко розпізнати навіть зоологам.
Русак і біляк: чим відрізняються звичні зайці
У наших краях добре знають два види: біляка та русака. Біляк мешкає переважно в північних лісах, а русак пов’язаний із полями та степами. Це окремі види, і поводяться вони по-різному навіть узимку: біляк у холодну пору року майже повністю біліє, тоді як русак лишається сіро-бурим.
Русак — більший з двох. Довжина його тіла може сягати 65–68 см. Вага зазвичай становить 3,5–6 кг, але іноді трапляються й семикілограмові особини. Це справжня «гірка м’язів» на довгих ногах: коли такий звір сидить посеред польової дороги, здалеку його легко прийняти за собаку. Ті, хто зустрічав русака, часто згадують однаково: спершу подумали, що це пес, доки тварина не підвела довгі вуха чи не рвонула з місця.
Біляк помітно дрібніший: його вага зазвичай коливається від 1,6 до 4,5 кг. На цьому «шкалі розмірів» між біляком і русаком якраз і розташовується тумак.
Хто такий тумак і як він з’являється
Тумак — це помісь між русаком і біляком. Назва ніби натякає на «кулачні аргументи» і так і проситься в жарт, але до ударів вона стосунку не має. Словами «тумак» або «тума» здавна позначали будь-який гібрид двох близьких видів, найчастіше якраз помісь біляка з русаком.
Схрещування відбувається там, де ареали обох видів перетинаються. Зазвичай батьком тумака є саме заєць-русак, а матір’ю — зайчиха-біляк; протилежна комбінація зустрічається значно рідше. За розмірами та зовнішністю тумак зазвичай займає проміжне положення між обома батьками.
При цьому такі гібриди можуть виявлятися дуже рухливими: трапляються тварини, які в бігу перевершують найшвидших русаків.
Як відрізнити тумака від русака й біляка
Чисті види розрізнити порівняно легко. У русака верхня сторона хвоста чітко чорна, а вуха довгі. У біляка хвіст без чорної «шапочки», а вуха коротші. Тумак успадковує риси обох — трохи від одного виду, трохи від іншого, тому вигляд у нього змішаний.
Через це навіть досвідчені фахівці іноді помиляються. Наприклад, у Фінляндії зайця, сфотографованого фотопасткою, спершу зарахували до звичайних русаків. Лише коли тварину зловили й провели аналіз ДНК, виявилося, що це тумак першого покоління.
Чому природа не заповнена одними тум?ками
На відміну від мулів, тумак не є безплідним — такі зайці здатні приносити потомство. Однак самі вони народжуються нечасто, а надалі частіше утворюють пари саме з русаками.
У результаті через кілька поколінь нащадок тумака вже виглядає як звичайний русак, хоча у спадковому матеріалі зберігається «слід» біляка. У Швеції такий слід у генах виявили приблизно в кожного сьомого русака в регіонах, де одночасно живуть обидва види зайців.
Де в Україні можна зустріти тумака
В Україні заєць-біляк — рідкісний мешканець. Його популяція нараховує лише кілька сотень тварин на півночі Полісся — у лісах Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. Біляк занесений до Червоної книги, тож це охоронюваний вид.
Заєць-русак, навпаки, трапляється по всій території країни. Тому тумак теоретично можливий насамперед на поліських узліссях, де ліс межує з полем і ареали двох видів накладаються один на один. Побачити там такого гібрида — велика удача навіть для натураліста.
А от великий заєць у відкритому полі десь під Полтавою чи Вінницею — це не тумак, а звичайний русак, якого легко сплутати з невеликим собакою, доки він не продемонструє свої довгі вуха чи вражаючу швидкість.
