Виростити буряк — це тільки половина справи. Щоб власний урожай дійсно тішив до нового сезону, потрібно правильно його підготувати та обрати надійний спосіб зберігання, особливо коли немає льоху. Авторка ділиться методами, завдяки яким її буряк лишається свіжим і соковитим майже до наступного врожаю.
Частину коренеплодів вона відразу переробляє на заготовки, зокрема на «прискорювач» борщу — баночки з буряковою заправкою, завдяки якій на варіння борщу йде не більше пів години. Але значний обсяг урожаю все ж зберігається у свіжому вигляді, і саме для цього є кілька перевірених прийомів.
Вибір і підготовка буряків до зберігання
До моменту закладання на зиму важливо не просто викопати врожай, а й уважно його перебрати. Краще збирати буряк у ясний, сонячний день: так коренеплоди швидше підсихають, а всі пошкодження та дефекти добре помітні.
Коренеплоди з тріщинами, підгниванням чи іншими сумнівними місцями одразу відкладають — їх варто використати на переробку чи швидке споживання. Для довгого зберігання придивляються до решти врожаю.
Найкраще лежать буряки середнього розміру, приблизно з кулак. Авторка помітила, що надто дрібні або дуже великі коренеплоди зберігаються гірше. Ідеальний для зберігання бурячок — середнього розміру, з невеликим «чубчиком» бадилля без надмірної «волохатості» кореня.
Одразу після збирання необхідно правильно зрізати бадилля. На відміну від часнику та цибулі, де листя ще дають головці «налитися», у буряка зелень тільки забирає з коренеплоду вологу та поживні речовини. Тому бадилля обрізають впритул до основи, але не зачіпаючи м’якоті: має залишитися лише невеликий «контур», без виступаючих «ніжок».
Після цього відібрані коренеплоди в день збирання розкладають у ящики в один шар на сонці, щоб підсохли зрізи. Далі сушать у тіні, на протязі.
- За сухої, сонячної погоди двох днів достатньо, щоб зрізи добре підсохли.
- За сирої погоди буряк сушать у приміщенні приблизно чотири дні.
Як тільки місця зрізів добре підсохли, буряки можна закладати на тривале зберігання.
Поділ на партії: «ідеальний» та «неідеальний» буряк
Перед зберіганням авторка ділить свій урожай на дві групи. Це допомагає спочатку використати менш стійкі коренеплоди, а найкращі зберегти до весни й далі.
- «Неідеальний» буряк — це коренеплоди, які мають незначні недоліки, але загалом придатні в їжу. Їх обережно складають у мішки з-під цукру чи комбікормів, попередньо вийнявши з мішків плівку, і не надто туго зав’язують.
- Такі мішки тримають у прохолодному місці: у підпіллі, на утепленому балконі чи в передпокої. Саме цей буряк іде в споживання в першу чергу.
Найкращі, абсолютно здорові коренеплоди авторка призначає для тривалого зберігання. Вона застосовує спосіб, який у дитинстві бачила в бабусі: буряки, підготовлені певним чином, лежали у квартирі біля балконних дверей і зберігалися до самої весни. Цей метод здавався клопітким, але на практиці виявився досить простим.
Зберігання буряка в глиняній оболонці
Основний секрет тривалого зберігання — обмазування буряків глиняною бовтанкою. Так колись зберігали коренеплоди ще пращури, і цей метод підходить не лише для буряка, а й для моркви та інших подібних овочів.
Глину для цього зазвичай беруть у місцях, які добре відомі місцевим жителям поблизу села: достатньо запитати, і вам підкажуть, де її можна набрати. Авторка набирає приблизно половину відра глини та заливає її водою.
Глині дають постояти близько тижня, щоб вона повністю просочилася водою, а грудки стали м’якими. Після цього глину легко перетворити на пластичну масу. Гончарі зазвичай вимішують її руками, але для підготовки бовтанки під буряк достатньо перемішати глину будівельним міксером — надмірна однорідність тут не є критичною.
Коли глину добре вимішано, її залишають відстоятися та зливають зайву воду. У результаті виходить густий «глиняний кисіль», у який і занурюють коренеплоди.
Кожен буряк має бути рівномірно вкритий шаром глини з усіх боків. Потім покриті глиною коренеплоди розкладають у ящики в один шар для просушування. Сушити їх можна просто надворі на сонці — це не шкодить.
Коли глиняний шар на буряках повністю висихає, коренеплоди стають готовими до зберігання. Їх можна:
- акуратно скласти в мішки з-під цукру, намагаючись не пошкодити глиняну оболонку;
- або залишити в ящиках, поступово викладаючи в кілька шарів після повного висихання глини.
Авторці зручніше тримати буряки саме в ящиках. Висохла глиняна «шкірка» виконує дві важливі функції: дозволяє коренеплодам «дихати» та водночас утримує вологу всередині. Завдяки цьому буряк довго лишається свіжим, ніби щойно з грядки.
Єдине важливе правило для такого способу — відбирати для обмазування винятково здорові та якісні коренеплоди, без ознак гнилі чи пошкоджень. Саме тоді глиняне покриття допоможе зберегти врожай до нового сезону.
