Спілкування з людиною, яка страждає на хворобу Альцгеймера, утруднене, тому що вона мало що пам’ятає. Часто вони не можуть підібрати правильне слово і забути, що сказати, а також важко розуміють слова. Вони можуть відволікатися на довгі розмови. Надмірна чутливість до дотиків та тону, висоті звуків – ще один елемент, що ускладнює спілкування.
Крім того, вони можуть розчаруватися та засмутитися, побачивши проблеми у спілкуванні. Ви можете відчути нетерпіння та попросити його негайно сказати те, що він має сказати, але вони не можуть цього зробити.
Щоб подолати проблеми спілкування, що спостерігаються у пацієнта з хворобою Альцгеймера, ви повинні спочатку зрозуміти, що до цих проблем призводить хвороба.
На що слід звернути основну увагу під час спілкування:
- Вимова його імені під час розмови з пацієнтом шляхом прямого зорового контакту дозволить вам привернути його увагу.
- Зверніть увагу на свій тон мови, гучність голосу, те, як ви дивитеся на нього, і мову свого тіла.
- Використовуйте прості та покрокові інструкції.
- Було б доречно, якби ви спитали чи сказали одну річ за раз.
- Повторіть інструкції та дайте йому час відповісти, не перебивайте його.
- Постарайтеся підтримувати якнайбільше взаємної розмови. Це дозволяє пацієнтові почуватися краще.
- Якщо ви виявите теплий і люблячий підхід, тримайте його за руку, коли він розмовляє з вами, йому легше спілкуватиметься.
- Не говоріть про неї так, ніби її там не було, і не поводьтеся так, ніби вона дитина, коли ви розмовляєте.
- Хоча це може бути важко зрозуміти, він відчує полегшення, якщо ви вислухаєте його побоювання, спробуєте зрозуміти його і змусіть його приймати деякі рішення.
- Навпаки, у будь-якому випадку будьте терплячі з можливими спалахами гніву пацієнта.
- Пам’ятайте, що каже не пацієнт, а хвороба.
- Грудень, якщо ви відчуваєте, що не можете винести всього цього, зробіть перерву.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
