У нас досі є упередження з приводу психологів, як і багато років тому, але зараз їх на порядок менше. Сьогоднішнє покоління все рідше йде за порадою до подружки/одному і все частіше звертається до фахівця.
За що?
За підтримкою! Нас всюди не приймають; то в родині: «Ти ні на що не годишся! Подивися, он інші можуть, а ти?», то партнер: «Де гроші? І це все, що ти приніс? І навіщо я тільки за тебе заміж вийшла?! Ось я – дура!», начальник: «Ваш звіт неправильний, Ви нічого не вмієте робити самі, все Вам треба пояснювати! Вас завжди треба контролювати сидіти з Вами як з малою дитиною». Людина стає схожим на загнаного миша. Йому нема куди приткнутися, де перепочити.
До цих пір багато хто замість того, щоб своєчасно звернутися до фахівця, займаються «своєрідним самолікуванням», а саме – йдуть у різні види залежностей: алкоголь, їжа, секс, наркотики, спорт. Все це дуже швидко піднімає рівень ендорфіну в крові і робить нас ТИМЧАСОВО щасливими. А що потім?
Людині потрібна людина, і це ніколи не зміниться, як би нас не запевняли мас-медіа і що б нам не підкладали натомість соціуму (планшети, телефони, віртуальну реальність).
Тільки живе, «підтримуюче і підбадьорливе» спілкування може по-справжньому змінювати життя, життя. Ключова думка, що спілкування має бути позитивним. Не варто перебувати в суспільстві пригнічених і закатованих людей. Таке спілкування Вас точно не збагатить, не допоможе, а навпаки – ще більше зажене в депресію, яка потім може обернутися зовсім негативними думками (про непотрібність буття й самого «я»).
Неймовірне полегшення і чарівні перетворення відбуваються з людиною, яка прийшла на прийом до психолога, коли на фразу: «Мені погано», він чує утешающее: «Я Вас розумію».
