Коли дитина кусає оточуючих, то це може стати причиною серйозних конфліктів і справжнім «головним болем» для батьків. Тому всім мамам і татам корисно знати, як вести себе, якщо дитина кусається, і як викорінити у нього цю звичку. Про те, як відучити дитину кусатися, мова докладніше піде далі.Кусаються діти зазвичай в силу різних причин. Приміром, одні малюки можуть подібним чином виражати емоції, інші – задовольняти цікавість, треті – проявляти подібним чином агресію. У ряді випадків причина того, що дитина кусається, криється в його потреби пізнавати «на зубок» світ або просто вгамувати біль у яснах, коли ріжуться зубки.
Багато дітей ще кусаються, коли не можуть стримати сильних емоцій, причому не обов’язково негативних. Також діти можуть кусатися, якщо їм елементарно нудно: після укусу батьки миттєво звертають на них увагу, чого малюки якраз і домагаються.
У середньому період «агресії» триває у дітей до 3 років. Пізніше вони вже досягають тієї стадії розвитку, коли емоції або бажання можна виразити словами. Якщо ж кусатися дитина не перестав і після 3 років або ж якщо він кусається дуже часто, а його укуси до того ж супроводжується агресивною поведінкою – на обличчя досить серйозна проблема. Діяти потрібно починати якомога раніше, щоб обійтися «малою кров’ю».
Ще у віці до 1 року дитина може кусати мати під час годування. Спочатку у нього це може виходити випадково, адже він ще не знає, як його сильні щелепи. Щоб не дати таким випадковим укусів поступово перерости в звичку, важливо відразу ж дати зрозуміти дитині, що не можна кусатися. Для цього слід відняти у дитини груди і суворим голосом сказати, що кусатися – погано. Після кількох таких випадків дитина зможе усвідомити, що як тільки він кусає маму, він позбавляється грудей.
Не варто боятися, що за подібної практики відлучення малюка кусатися він буде залишатися голодним. Адже малюк починає кусатися зазвичай лише тоді, коли вже наситився. Так що мамам не потрібно терпіти біль і зі страхом чекати наступних годувань.
Діти старшого віку кусаються вже не тому, що перевіряють власні можливості, а з цікавості, з метою залучення уваги, від розчарування і т. д. В подібних випадках вже можна доступним для малюка способом пояснити, що тим, кого він кусає, дуже боляче. Головне – встигати припиняти спроби укусів відразу, як тільки це можливо.
Коли дорослий бачить, що дитина хоче кусатися, він повинен прикрити його рот долонею і суворо, але спокійно сказати, що так робити не можна, що це дуже боляче. Головне – не підвищувати тон і не посміхатися, щоб дитина не сприйняв заборона як гру. Як правило, вже після 5-10 спроб дитина усвідомлює, що кусатися нецікаво, і припинить це робити.
Якщо укус запобігти не вдалося, дорослий повинен показати дитині, як йому погано і боляче. Тільки, знову ж таки, що потрібно діяти максимально «натурально», інакше дитина подумає, що це нова гра, і згодом із задоволенням буде робити все нові і нові спроби вкусити когось із дорослих.
При укусах дітей деякі батьки визнають дієвим спосіб з відповідним кусанням: як тільки дитина кусається, його теж кусають, причому досить сильно. Згідно з основною ідеєю такого способу, дитина, відчувши на собі, як це боляче, коли кусають, повинен сам припинити кусатися. Однак варто зазначити, що дитячі психології такої методики не схвалюють: дитина може розцінити таку поведінку як агресію і почати ще частіше і сильніше кусатися.
Коли дитина кусає не тільки дорослих, але і дітей у дворі чи дитячому садку, це починає приносити ще більше незручностей і проблем, аж до конфліктів з іншими батьками. Важливо розуміти, що зазвичай діти не кусають однолітків просто так, а частіше вони це роблять від злості, образи чи розчарування. Наприклад, найбільш типові випадки укусів, коли діти не можуть поділити між собою яку-небудь іграшку або коли дитина не погоджується пограти з іншим.
Якщо в дорослих є можливість втрутитися в момент укусу, вони неодмінно повинні це зробити. Необхідно якнайшвидше встати між дітьми і запобігти укус, а потім по черзі поговорити з кожною дитиною. Потрібно постаратися з’ясувати, чому саме один з дітей захотів вкусити другого, і допомогти вирішити проблему по-іншому. Так, якщо дитина хоче взяти іграшку, а другий її не дає, то варто запропонувати першому трохи почекати і пограти поки іншою іграшкою або запропонувати дітям тимчасово обмінятися іграшками.
Важливо відзначити, що в процесі позбавлення дитини від звички кусатися в будь-якому з випадків завжди дуже важлива послідовність дорослих. Кусатися дитині повинні заборонити всі дорослі, з якими він спілкується, інакше нову модель поведінки йому так і не вдасться прищепити: якщо мама кусатися не дозволяє, а тато чи, скажімо, бабуся, навпаки, навіть заохочує укуси, то дитина може елементарно заплутатися, не знаючи, як насправді треба чинити.
