Виховання дітей в Іспанії
В країні яскравого сонця, гарячого темпераменту і запальних танців діти ростуть в атмосфері любові і щастя.
Найголовніше
Іспанські батьки стверджують, що саме основне у вихованні дітей – це зробити їх щасливими. Не коли-небудь, у майбутньому, а прямо тут і зараз. Тому в Іспанії, як і на Кубі, діткам дозволено практично все! Батьки не роблять зауваження своїм чадам і готові ледь не з кулаками накинутись на перехожого, який дозволить собі повчати їх сина або доньку.
Ймовірно, не бажаючи примушувати дитину робити те, що йому не подобається, іспанські мами і тата не привчають дітей до читання. Більше того – всіляко заохочують їхнє захоплення різними мультиплікаційними персонажами. Тут вони значно популярнішим книжкових героїв.
Не патріоти, але футболісти
Величезний недолік виховання дітей в Іспанії полягає у відсутності патріотичного виховання. Національні традиції, гарячий фламенко і запальні мелодії на гітарі – це для туристів. У самих іспанців національна ідентичність, на жаль, зникає. Зате одне залишається незмінним – це фанатична любов до футболу. Жоден матч не залишається без уваги фанатів. А вже грають в нього все!
Школярі на фізкультурі, учні спеціальних футбольних шкіл, безпритульні у дворах… Таким чином, якщо не кожному іспанському хлопчику судилося стати другим Пеле, то активність, підтримка тіла в прекрасній формі забезпечені кожному.
Велика сім’я
В Іспанії прийнято жити в одному будинку великою родиною. Якщо ж молода сім’я оселилася окремо – скажімо, на орендованій квартирі – то сім’я неодмінно збирається регулярно за одним столом. До речі, якщо у когось із родичів був день народження, то його можуть відсвяткувати і через місяць, і через два. Дата в цьому випадку значення не має – все умовно.
Цікаво, що коли молода людина вирішить представити свою обраницю рідним, він приведе її на свято, де будуть присутні абсолютно всі родичі. Тобто, дівчині доведеться мати справу не тільки з потенційними свекром і свекрухою, а й з усією іншою ріднею. Але якщо навіть дівчина не сподобається мамі чоловіка, їй ніхто не дасть зрозуміти, що вона не до двору. Майбутня свекруха швидше почекає рік-другий перш, ніж засмучувати свого хлопчика, бо, повторюся, для мами – головне це щастя дитини. До речі, зазвичай через якийсь час вона приймає невістку в сім’ю.
Безумовно, у такій великій і дружній родині не обходиться без дрібних сварок. Причому кожна сутичка зазвичай супроводжується криками і биттям посуду – запальні іспанці не здатні тримати емоції в узді. Втім, іспанці також швидко і бурхливо миряться, забуваючи про сварку протягом півгодини.
