Уродженець Америки, а нині частий гість Далекого Сходу, пенстемон потроху починає завойовувати любов і в середній смузі, аж до південних регіонів Росії. Схожий на дельфініум своїми квітами-дзвіночками, які сидять вертикальної групою на довгому стеблі, він привабливий не тільки на клумбах, але і в поодиноких поодиноких посадках по всій ділянці, причому, в залежності від типу – повзучий або прямостоячий – служать або пишними заростями, або щільними килимами.
Пенстемон: способи вирощування з насіння
Головне якість пенстемона багаторічного – його морозостійкість, що дозволяє вирощувати цю рослину навіть в умовах різко-континентального клімату з суворими зимами протягом декількох років. З цієї ж причини більшість садівників вважає за краще не вирощувати пенстемон через розсаду, а відразу висівати його у відкритий грунт. Одночасно з цим вирішується болюче для квітки питання пересадки. Якщо ж Ви вважаєте, що Вам часто доведеться переміщати рослина, висівайте його в торф’яні горщики: навколо кореня буде збережена земля, і процес пересадки пройде легше.
На дачній ділянці вирощування з насіння пенстемона починається вже в листопаді: поки земля ще не промерзла, її старанно розпушують, заповнюють невеликою кількістю гальки і піску, після чого по ній розподіляють підготовлені насіння. Їх засипають тій же грунтом, накривають листям і слабо поливають. Якщо почав випадати сніг, в поливі немає необхідності. Перезимували під снігом пенстемон покаже свої сходи навесні, проте цвітіння його почнеться не раніше середини червня, коли всі «перші ластівки» відцвітуть, поступаючись дорогу основної частини літніх квітів.
Варто згадати і випадки вирощування пенстемона багаторічного не тільки в рабатках і клумбах, але і в горщиках. В квартирі це робити не рекомендується, проте відкриті балкони, розташовані на південній стороні будинку, і дачні веранди припадуть до душі рослині. Тут вже цілком допускається розсадний спосіб вирощування пенстемона, посіяного в лютому, однак також без подальшої пікіровки. У кожен ящик закладається певна кількість насіння (у них висока ступінь схожості), після чого він накривається склом і виставляється ближче до сонця. При роботі з насіння пенстемона через розсаду, їх розподіляють по вологого субстрату, але не заглиблюють, і зверху перекривають легким шаром річкового піску.
Для вирощування в горщиках зазвичай купуються повзуть сорти пенстемона, стебла яких будуть звисати вниз, повністю вкриті великим (до 5 см у діаметрі) дзвіночками. Сходи можна очікувати в середині 2-го тижня, а якщо попередньо витримати насіння протягом 1-2 год в «Эпине», то термін зменшиться до 7 днів. Додатково на схожість може вплинути і температура повітря: її оптимальне значення становить 24-25 градусів, і чим нижче воно буде опущено, тим сильніше затягнеться період очікування сходів, а сама розсада буде млявою. У відкритий грунт квіти переносять у віці 2-3 листків, що зазвичай трапляється вже в кінці травня.
Пенстемон: посадка і догляд за різними сортами (фото)
Найчастіше пенстемон вимагає для себе добре освітлені зони, при цьому вони можуть бути височинами або схилами: вітру найчастіше шкоди рослині не наносять. Деякі сорти добре сприймають і півтінь, проте в цілому все сімейство світлолюбна, тому постійне відсутність сонячних променів негативно позначиться на рясності цвітіння і пишності куща.
Ті види і сорти пенстемона, що були привезені з Північної Америки, відмінно приживаються на сухих ділянках, вапняках, гірських схилах. Також їм цілком підійде не родючий грунт, в яку лише зрідка потрібно вносити мінеральні добрива в рідкому вигляді: особливо важливо пенстемону в момент набору сили (перші 1-2 міс. після посіву) і перед початком цвітіння. Земля повинна бути легкою, часто рыхлящейся, для чого у неї іноді вводять не тільки пісок, але і деревне вугілля. Кислотно-лужний баланс утримується нейтральним або зсунутим у бік кислотності.
Між кущами пенстемона багаторічного рекомендовано залишати чисті ділянки в 35-40 см, оскільки майже всі сорти розростаються дуже сильно: зокрема, це актуально для альпійського, низькорослого Давідсона (10-15 см у висоту), кущового. Інші сорти і види можна висаджувати трохи ближче – на відстані 25-30 см один від одного. При цьому не забороняється між деякими видами з високими стеблами розташовувати низькорослі почвопокривні квіти і декоратівноліственние рослини. Хоча набагато частіше це простір заповнюється листям або сухими гілками, щоб зберегти вологість ґрунту біля пенстемона: це – основний фактор для його успішного зростання.
Крім цього важливо враховувати, що майже у кожного сорту і виду пенстемона існують свої вимоги до догляду та розміщення. Зокрема, пенстемон бородатий, що отримав свою назву за відтопирення нижній «губи», що більше нагадує борідку, досить морозостійка, добре приживається навіть на продувають холодними вітрами зонах і лояльно ставиться до затінення. Він настільки добре вписується в клімат середньої смуги, що навіть здатний перезимувати без укриття і в безсніжну зиму. В очах квітникарів пенстемон бородатий має цінність з-за свого довгого періоду цвітіння (45-50 діб), а також з-за дуже високих (до 1 м) стебел, які дозволяють створити з них щільну живопліт.
На противагу пенстемону бородатому альпійський вид цієї рослини при всій своїй стійкості до легким заморознем на зиму потребує укриття листям або гілками. А деякі садівники замотують верхні частини стебел укривним матеріалом або просто теплою тканиною, особливу увагу приділяючи нижній частині стебла. У порівнянні з попереднім видом його кущі не такі високі, зате розростаються широко, а термін цвітіння у них досить пізній – з середини липня. Пелюстки пенстемона альпійського мають сліпуче білий колір, до країв переходить у бузковий, а самі квіти вже уздовж стебла розташовуються не поодиноко, а групуються в суцвіття-парасольки.
Середній термін життя пенстемона багаторічного – 4-5 років, однак більшості садівників вистачає цього періоду, щоб вирішити, заселяти чи квітка знову на ту ж ділянку. Його невибагливість і лояльність до холодів зіграли свою роль, і сьогодні пенстемон бажаний гість майже в кожному саду. Досить посіяти його під сніг, щоб навесні побачити пробиваються з-під землі сходи, а в середині літа – великі квіти-дзвіночки.
