Умови, в яких живе ця маленька (близько 15 сантиметрів) глибоководна рибка, дуже далекі від комфортних: низька температура води, високий тиск, недолік кисню і в довершення до всього – непроглядна темрява.
З усіма перерахованими незручностями кожен, хто живе тут організм справляється по-своєму. Не став винятком і фонареглаз малий (лат. Photoblepharon palpebratus), якого природа оснастила особливим органом, що допомагає йому висвітлювати шлях в підводному царстві.
Під кожним оком рибки розташовані фотофоры – органи, відповідальні за світіння (биолюминесценцию). Біолюмінесценції у глибоководних мешканців створюється різними способами, від яких і залежить сила випромінювання. Найяскравіший світло дають люмінісцентні бактерії, у величезних кількостях заповнюють фотофоры.
Саме такий симбіоз і склався у фонареглаза зі світними бактеріями, які отримують від нього життєво необхідні кисень і цукор, а натомість забезпечують яскравим світлом.
Зазвичай цей світ білий, але може ставати блакитним чи жовтим залежно від настрою рибки. Фонареглаз також вміє регулювати інтенсивність випромінюваного світла – для цього йому достатньо прикрити фотофоры заслінками з щільної шкіри.
Своїм незвичайним фотофорам фонареглазы знайшли й інше застосування. Наприклад, змінюючи частоту мерехтіння світла, вони можуть повідомити щось важливе своїм глибоководним родичам.
Також за допомогою світла вони залучають свою здобич – дрібних риб і зоопланктон, або вводять в оману хижаків, по черзі вмикаючи та вимикаючи освітлення
