На відміну від більшості плодових культур груша – досить самостійна і гнучке у змісті деревце. Досвідчені садівники експериментують з нею, перетворюючи в кущі, а початківці любителі радіють щорічного збору плодів. Для порівняння, яблуня плодоносить в кращому разі один раз на два роки. Втім, це залежить від сорту. Так чи інакше, щоб радіти смачним і ароматним грушам, необхідний відповідний догляд. До основним заходам належить підживлення груші навесні, але для повноцінного утримання необхідно передбачити і цілий ряд інших процедур, які забезпечать належний рівень турботи про дерево і його майбутніх плодах.
Перша підгодівля
Для забезпечення нормального росту і розвитку груші вносити в грунт необхідні добавки слід вже при посадці. Ґрунтовий шар потрібно перемішати з торфом, гноєм і компостом. На дні поглиблення, в яке планується висаджувати грушу, повинно знаходитися фосфорно-калійне добриво. При цьому потрібно враховувати, що підгодівля молодий груші навесні у вигляді мінеральних внесень не повинна безпосередньо контактувати з корінням. Через півроку пристовбурних коло деревця перекопується і також змішується з гноєм і торфом. Ці компоненти благотворно діють на структуру ґрунтової системи, забезпечуючи її захист на зиму. Наступної весни тала вода просочить землю, а коріння отримають корисні мікроелементи.
Регулярна весняна підгодівля
Надалі весняні добрива повинні включати азотисті добавки, які під час вегетації зміцнюють тканини деревця. Амонійні азотні сполуки найбільш ефективні, оскільки у них мінімальний коефіцієнт вимивання з грунту. Також корисна і підживлення груші навесні сечовиною, яка відноситься до мінеральних добавок. Для приготування розчину потрібно 10 л води, в яких необхідно розчинити 50 г сечовини. У деяких випадках можна використовувати обприскування листя, але в невеликій концентрації, щоб виключити ймовірність опіків. В якості компоненту, що сприяє засвоєнню підгодівлі можна використовувати сульфат калію. Гарним доповненням стане і фосфор, який прискорює дозрівання молодих пагонів.
Як бути з кислотною грунтом?
На такому грунті груша може повноцінно розвиватися й плодоносити лише за умови достатнього постачання кальцієм. Для цього землю під деревом необхідно вапнувати. Крім цього, дефіцит кальцію заповнюється золою, в якій також міститься фосфор, калій і магній. Причому така підгодівля яблунь і груш навесні володіє важливою перевагою – речовини надходять в усвояемом вигляді і в оптимальних співвідношеннях.
Достатній обсяг золи для груші становить 4 склянки на 1 м2. Склад розсипається по вологій поверхні землі, але можливо і застосування на сухому грунті, якщо відразу після підживлення виконується полив. Важливо також враховувати, що надмірна підживлення груші навесні кальцієм може негативно позначитися на засвоєнні калію і магнію. Це ще одне підтвердження необхідності помірного дозування добрив і включених у них мінеральних речовин.
Як правильно підгодовувати?
Особливість груші полягає в глибокому стан кореневої системи. Це головна відмінність, виходячи з якого виконується підживлення яблунь і груш навесні і восени. Щоб добриво проникало до рівня коріння груші, необхідно в пристовбурних кіл на глибині близько 30 см зробити невеликі свердловини. Для цього можна використати звичайний кількість, коловорот або дриль. Дистанція між свердловинами повинна становити від 50 до 100 см залежно від віку грушевого дерева. У них заливається суміш або розчин з підгодівлею.
Багато дачників і садівників чинять інакше. Ще під час посадки вони впроваджують у ямку з саджанцем неширокі відрізки труб, залишаючи їх верхні закінчення над поверхнею землі. Надалі ці трубки використовуються для затоки рідких сумішей і розчинів. Втім, підживлення груші навесні таким способом не завжди ефективна, наприклад, якщо необхідно використовувати ту ж золу або сухий препарат. До того ж труби можуть засмічуватися – і тоді цей спосіб живлення коренів стає зовсім марним.
Позакореневі підживлення
Позакореневі засоби підгодівлі також застосовуються для груші. Але до них слід вдаватися лише в тих випадках, коли є впевненість у нестачі певних компонентів харчування. Крім цього, важливо суворо дотримуватися дози добрива. Наприклад, для посилення постачання дерева азотом допомогою некореневого живлення можна зробити той же розчин сечовини. Перший раз обприскування слід виконувати через тиждень після завершення цвітіння, а потім через 3-4 тижні. Некореневої підживлення бором груші навесні також виконується після цвітіння і в період дозрівання плодів. Склад розчину для даного мікродобрива включає 15 г бору, розведеного в 10 л води.
Весняна очищення
Крім підживлення, садівник повинен забезпечувати ретельний догляд за грушею і за іншими напрямами. Наприклад, важливим заходом стосовно дорослим деревам (10-15 років) є весняна очищення. Необхідно регулярно очищати поверхню старої кори, оскільки в її тріщинах збираються шкідники, формуються грибкові трутовики, мох і т. д. Позбавлення від шкідливих комах і хвороб можна розглядати як першорядний догляд за грушею навесні. Підгодівля також вносить свій внесок у профілактику і загальне зміцнення дерева, але цього буває недостатньо.
Використання металевих скребків і щіток допоможе зробити кору гладкою і чистою. При цьому всі дупла, рани і місця з погризамі необхідно зачистити і продезінфікувати. Це робиться мідним купоросом, який розводиться у співвідношенні 50 г на 5 л води.
Обрізання груші
Саджанці та молоді деревця груші в даній операції не потребують. Зате для дорослих екземплярів виконання обрізки обов’язково, причому її слід виконувати до початку розпускання листя і сокоруху. Після досягнення дворічного віку груша обрізується на відстані 0,5 м від поверхні землі, що сприятиме формуванню пагонів на нижніх нирках. До речі, з цього ж періоду починається і регулярна підгодівля груші навесні азотними добривами. Більш того, це необхідна умова для формування крони, так і для підтримки розвитку в цілому.
Головний стовбур можна скоротити на чверть довжини, при цьому сусідні гілки обрізаються під кільцем. Щоб збереглася основа для центрального стовбура, гілки з боків слід залишити, але не більше чотирьох. Вони повинні гілкуватися і відходити від стебла під 45-градусним кутом. Зав’язі з пагонами відгинаються вниз, після чого їх можна залишити в горизонтальній позиції. Інші гілки груші необхідно відгинати і прив’язувати прутами. Ця операція повторюється через рік. У процесі її виконання слід враховувати два правила. По-перше, зростання основних гілок не повинні заважати відростки другого порядку. По-друге, простір усередині крони не повинно бути дуже густим.
