Цей автомобіль цікавий тим, що не випускався серійно. Але при цьому легкий вантажівка займає особливе місце серед продукції вітчизняного автопрому. В процесі проектування, випробувань, доопрацювання машина пройшла всі стадії, однак до конвеєра справа так і не дійшла. Історія ГАЗ 56: фото дозволять дізнатися, що це за автомобіль.
Як все починалося
Історія цієї моделі почалася в 50-х роках. Тоді, після удосконалення перших повоєнних машин, автоконструктори стали розробляти техніку нового покоління. Потрібно сказати, що в той час інженерні відділи видавали безліч цікавих експериментальних, часом навіть оригінальних і фантастичних ідей. І ГАЗ-56 був саме одним з божевільних задумів.
Так як в Європі виробництво малотоннажних машин було дуже добре налагоджено і на них був відмінний попит, на Горьківському автозаводі вирішили, що разом з виробництвом ГАЗ-51 потрібно налагодити випуск більш компактною, економічною і сучасної машини.
Роботи просувалися дуже швидко. Практично відразу виготовили макет з пластиліну в реальну величину. Перші дослідні зразки для обкатки стали відчувати вже у 1956 році. Було виявлено безліч недоліків, тому конструктори все оптимізували проект.
Роботи тривали аж до 1962 року. Але в цьому ж році було вирішено згорнути. Деякі ідеї та технічні рішення використовуються і сьогодні. У 1960 на випробуваннях лише одна машина показала себе успішно. Ось так легенда і не вийшла в світ. Але про все по порядку. Писали, що він випускається серійно, згадували в літературних творах, пізніше випускали на базі автомобіля ГАЗ-56 самоскид.
Дизайн
Оформленням зовнішнього вигляду машини і кабіни займався відомий в ті роки промисловий дизайнер Лебедєв. Так, замість прорізів облицювання як в УАЗах, фахівець вирішив зробити вертикальну сітку, а саму кабіну і деталі її оперення зробити як можна простіше і раціональніше. Потрібно визнати, що хоч дизайнер і володів оригінальним баченням, професіонали УАЗа постаралися куди краще. 300-й виглядав більш стильно і оригінально. Він чимось нагадував джип, з тих, що виробляли в Америці в ті роки. Але ГАЗ-56 – не джип, а справжній вантажівка.
З сучасної на той час формою передньої частини і передовим оформленням підфарників, які дизайнери взяли від «Перемоги», додали зовнішньому вигляду якусь новизну та почуття оптимізму. Варто сказати, що такий же екстер’єр хотіли застосувати і для ГАЗ-51.
Було створено два типи оформлення. Це більш ранній, який відрізнявся низькими крилами, і пізній. Він відрізнявся кабіною, яка уніфікувалась з ГАЗ-53. Першу кабіну сильно критикували, так як там було видно явні недоробки.
Габарити і геометрія
Дизайнери і інженери додали автомобілю ГАЗ 56 наступні габаритні розміри. Довжина вантажівки – 5085 мм, ширина склала 2175 мм, у висоту машина була 1995 мм. Колісна база була дорівнює 2950 мм, а розміри колісних колій були 1650 для задньої і 1472 мм для передньої.
“Газель” часів СРСР
Геометрія дозволила цілком впевнено в умовах грунтових доріг транспортувати понад 1,3 т різних вантажів. На трасі з твердим покриттям автомобіль міг нести і всі 1500 кг. Вага цієї моделі становив 1848 кг.
Більш ранні версії володіли хорошим кліренсом. Так, під заднім мостом він міг становити 240 мм. Під переднім – 345 мм. Такий кліренс вплинув на невеликий, в 6,5 м, радіус повороту. Ця машина мала небувалої маневреністю, а також компактністю, недоступною на той час. Вантажівка відмінно працював в умовах бездоріжжя.
Великі маневри для малотоннажної вантажівки
Вантажівка проектувався під керівництвом молодого конструктора. Це було дуже серйозно для випускника інституту. До цього він займався створенням автопричепів. Але виявилося, що між причепами та майбутнім малотоннажником дуже багато спільного.
Створювати машину було вирішено на базі рами УАЗ-300. Крім декількох дрібних нюансів конструкції, а також простого дерев’яного кузова, ГАЗ-56 мало чим відрізнявся від попередника.
Технічні рішення
Конструктори при створенні машини застосовували сучасні та оригінальні рішення. Після перших випробувань було вирішено встановити на цей автомобіль герметичні барабанні гальма. Також був встановлений кулачковий диференціал, який до того ж мав вставний редуктор з гіпоїдною передачею. В якості силової частини в ГАЗ-56 – двигун форкамерно-факельного типу, з верхневальной компонуванням. Він мав вбудовану електричну муфту для вентилятора охолодження і називався ГАЗ-21.
Експонат для виставок
З таким дизайном і технічними рішеннями вантажівка був показаний на виставці в Москві в 1957-58 роках. Це найбільш відомий ГАЗ-56. Фото автомобіля друкували у всіх журналах, і навіть на сірникових коробках.
Версія 2.0
Машина вийшла хорошою. Вона була дуже потрібна. Серед недоліків моделі можна відзначити погану конструкцію кабіни і низькі крила. Одним з найбільш реальних недоліків вважалося те, що він не був уніфікований з іншими моделями ГАЗ. Випускати автомобіль, який сильно відрізняється від своїх побратимів, дуже ризиковано.
Це розуміло керівництво заводу, а тому і почалася робота над уніфікацією 56-й. Уніфікувати модель спробували з моделями 52 і 53. Дизайнери і інженери створили кабіни і оперення. Вони були сконструйовані в стилі американських машин.
Для 56-го кабіни виявилися великі, але вони ще й були важкими. Однак, зі слів водіїв і тих, хто проводив випробування, нова кабіна мала поліпшений огляд і була набагато зручніше (можна подивитися у вантажівки ГАЗ-56 фото салону і особисто в цьому переконатися). Це трохи наблизила модель до конвеєрної зборки.
Ці машини можна вважати другою версією цього вантажівки.
Відмінності
Автомобілі виглядали, в порівнянні з першими версіями, більш просто. Здавалося, що вони не завершені. Великі розміри кабіни за зовнішнім виглядом не вписувалися в і так низьку посадку. Малі розміри автомобіля також впливали на зовнішній вигляд.
Крім того, конструктори не змогли збільшити динамічні характеристики і поліпшити прохідність. Це ціна за бажання уніфікованої конструкції.
Мотор від ГАЗ-21 з електричною муфтою, яка згодом стала застосовуватися в ГАЗ-24, -56, і масляним фільтром відцентрового типу, в цій модифікації працював вже на межі своїх можливостей. Двигун виявився відверто слабким. Навіть на досить рівній дорозі вантажівка був не здатний набрати швидкість вище 80 км.
Колеса
У першій версії використовували колеса від автомобіля ГАЗ-ММ. У другій вирішили залишити їх же, але вони мали вже шість шпильок замість п’яти. Це технічне рішення не прижилося. У 60-х роках було вирішено оснастити модель безкамерної гумою.
Щоб здійснити цю ідею, довелося зробити нові диски, які складалися з глибокого обода, а також привареною торцевій осі. Так як це було новинкою, на заводі планували комплектувати автомобілі і звичайної камерної гумою. Так і різних модифікацій вантажівки стало 5. Тут три види моделей першої версії і дві моделі другий.
Зчеплення і КПП
В якості зчеплення застосували суху однодисковую систему. КПП було чотириступінчастим, з синхронізаторами. Також машина оснащувалася двома карданними валами з проміжними опорами.
Особливості конструкції другої версії
Які має оновлений ГАЗ-56 технічні характеристики? Серед важливих і нових рішень автомобіля варто виділити задній міст з нероз’ємної конструкцією і редуктором з гіпоїдною передачею. Змащувати міст автомобіля ГАЗ-56 потрібно було спеціальним мастилом для гіпоїдних передач. Це ж можна сказати і про задніх маточинах.
Для тих з вантажівок, які планувалися для важких умов, застосували кулачковий диференціал з можливістю блокування.
Підвіска
Цей вузол представлений телескопічними амортизаторами. Замість типових для таких машин пальців ресор застосували спеціальні гумові оригінальні деталі.
Урядові випробування
Пробіг випробувань склав понад 25 000 км, а саме таку відстань було гарантійним. Він тривав рівно півроку. В цьому заході брали участь також і інші моделі ГАЗ, а також американські «Форд Мерк’юрі-350» та «Опель Бліц». Цей пробіг проходив і по дорогах, і по розмитим грунтовках, і по більшості інших районів.
Рама
На вантажному автомобілі ГАЗ-56 технічні характеристики у другій версії стали відчутно краще. Тут рама виявилася навіть міцніше, ніж в американських авто. Але в особливо важких умовах система охолодження не справлялася з навантаженням. І силовий агрегат виявився відверто слабким.
Мотор вимагав від водія постійної уваги до себе, а поводитися з ним потрібно було ніжно. Провести модернізацію мотора виявилося неможливим.
Також були й інші недоліки і недоробки. Це і маточини, і кріплення ресор, та задній міст з вічними протечкками олії.
Незважаючи на все це, вантажівка був визнаний цілком гідним для серійного виробництва. Машина значилася на обліку не інакше як передсерійна. І тут його знову везуть на виставку. Про нього було написано безліч статей.
Закриття проекту
У 1962 році всі роботи по даному вантажівки зупинилися. Якісь технології стали використовувати на інших моделях, щось дожило і до наших днів. Вантажівкам не дуже пощастило. Доля ГАЗ-56 – тюнінг кабін. Однак на вулицях побачити таку рідкість навряд чи вдасться.
