Легендами не народжуються, стають легендами. Те ж саме можна сказати і про мотоцикл «Дніпро». Ще недавно продукт Київського мотоциклетного заводу їздив по всій країні, гордо оголошуючи вулиці гарчанням свого мотора. Його можна було зустріти у всіх куточках, чи то столиця або велике місто, так і в селі йому доводилося бувати. Скрізь, де б не з’являвся славний «Дніпро», можна було знайти його шанувальників. Сьогодні ж через несправедливого перенасичення ринку всякими китайськими «іграшками», мотоцикл «Дніпро» втратив свою колишню популярність. Але навіть зараз, зрідка, якщо добре пошукати, можна зустріти справжніх цінителів історії.

Мотоцикл “Дніпро-11” – краща модель

Мотоцикл заводу КМЗ одинадцятій серії почав своє існування ще з далеких вісімдесятих років, а випуск даного екземпляра закінчився в скрутному для підприємства 1992 році. За свої дванадцять років не припиняється виробництва завод зміг задовольнити наростаючу потребу в легкому транспорті, запропонувавши споживачеві якісний товар. Спочатку одинадцята модель створювалася як прототип популярного німецького мотоцикла компанії BMW R71, тільки трохи модернізований на радянський лад. Загалом, мотоцикл, хоч і «скопійований», вийшов дуже навіть нічого. А головне, «залізний кінь» отримав неповторну харизму, що виділяє його на тлі інших двоколісних карет.

Габарити

Мотоцикл МТ «Дніпро» не можна назвати компактним. Розміри серії МТ завжди вражали, особливо дивували вічні супутники мотоциклів – коляски. Навіщо завод встановлював їх аж до самих останніх днів – невідомо. Адже без зайвого вантажу «Дніпро» б заграв зовсім іншими фарбами. А так доводиться задовольнятися товстої кормою і великою вагою. Довжина мотоцикла від переднього колеса до кінчика заднього крила становить 2500 міліметрів. Ширина, разом з коляскою становить 1700 мм (майже квадрат). Висотою мотоцикл в 1100 міліметрів. Колісна база теж нічого – вона «розтягнулася» на 1530 міліметрів. Як видно, габарити немаленькі. Вага мотоцикла ще більше приводить у трепет. І ніяка “дієта” не допоможе цьому диву. При вазі 335 кілограм, мотоцикл «Дніпро-11» стає самим важким вітчизняним твором мотопрому.

Класичний байк

Мотоцикл «Дніпро» являє собою класичний байк. Це означає, що у примірника даної моделі обов’язково повинні бути відповідні відзнаки.

Класичні мотоцикли – це, насамперед, мотоцикли для людей. Вони повинні бути зручними, тому що їх завдання пов’язана з довгими переїздами. І в першу чергу потрібно звернути увагу на сідло. МТ 11 володіє двома типами посадочних крісел: роздільні і цільні. Зрозуміло, що чим більше сідло, тим краще. Тому бажаний вибір – це цілісне сідло. На ньому можна прийняти будь-яку зручну позу і довго їхати. Його можна використовувати як туристичний стіл або щось подібне. До того ж роздільні крісла схожі на велосипедні сідла, зняті з радянського велосипеда «Україна». А це зовсім не підходить до стилю «байкера». Будь-яке крісло, будь воно першого або другого типу, забезпечує пряму посадку. Це означає, що водій не сидить, скорчившись в дугу. Пряма посадка не напружує спину, а це дуже важливо в довгій дорозі. Єдине, що відбиває бажання назвати мотоцикл «Дніпро» еталоном класики – це нікому не потрібна коляска. Вона сильно псує вигляд, а з технічними показниками цього мотоцикла, з його зручністю гарний вид вивів би старий «Дніпро» на вершину слави.

Технічні характеристики

Мотоцикл «Дніпро» спочатку славився своїми «бойовими» характеристиками. Адже що ще може компенсувати небагато, але неприємні помилки в дизайні і конструкції. Двигун мотоцикла «Дніпро» заслуговує окремої уваги і поваги. У той час, коли всі мотоцикли роз’їжджали на слабеньких двотактних двигунах, Київський мотоциклетний завод випускав продукцію з чотиритактними двигунами. Отже, мотоцикл «Дніпро» володіє двома циліндрами опозитного типу. Як вже раніше було зазначено, вони належать до числа чотиритактних систем. Движок «їсть» бензин з октановим показником не нижче 76 (краще заправний паливо для мотоцикла – це АІ 80). Система охолодження, до нещастя, повітряного типу, тому взимку доводиться заклеювати половину радіаторної сітки клейонкою. Влітку ж, якщо сильно жарко, – «прохолоджуватися» біля узбіччя, іншого виходу немає. Система гальмування теж кульгає. На передньому і задньому колесі варто барабанні гальма. Це застарілі і малоефективні сегменти, особливо якщо згадати велику вагу мотоцикла.

Тюнінг

«Дніпро» примітний і історична тим, що саме на нього в перший раз поглянули не з того ракурсу. Якщо точніше, серія МТ вперше стала тюнинговаться умільцями. Класичний байк вони перетворювали в вальяжний «чоппер». Додавали і замінювали сегменти більш новими. Електростартер, загнуті вихлопні труби, дискові гальма – все це перероблялося в гаражах. Зміни відбувалися і з зовнішнім виглядом. Ненависну коляску прибирали. Цього вже вистачало для створення цукерки. Фарба і символічні деталі – і ось зовсім новий мотоцикл гордо їздить по дорогах.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here