back to top
додому Техніка та комп'ютери Покрокова установка Linux поруч з Windows

Покрокова установка Linux поруч з Windows

0

Покрокова і максимально докладна інструкція для зовсім юних адептів Linux. Ставити будемо Linux як другу “вісь”, зберігши при цьому всі файли Windows. Передбачається, що читає цей матеріал непогано знайомий з ОС Windows, може самостійно встановити і налаштувати дану систему, а також уміє записувати образ встановлюваної системи на диск або флешку..
Всі описані тут зауваження і судження є суто особистими і суб’єктивними, і не претендують на оригінальність.



Вам знадобиться

  • Комп’ютер з встановленою ОС Windows 7/8
  • Підключення до інтернет
  • Голова на плечах
  • Затяте бажання пізнавати нове

Інструкція

1



Передбачається, що у вас вже встановлена “Сімка” або “Вісімка”, на якій один монолітний диск “С”, який є одноразово вмістилищем самої операційної системи і ваших особистих файлів (aka файлопомийкою). Зараз розповім і покажу вам, як за допомогою безкоштовних і головне, легальних програм досягти гармонійного співіснування різних операційних систем.

2



Для початку непогано б закачати небудь бадьорий образ Лінуха. Пропоную вам не морочитися і наслідувати мій раді – завантажити з сайту ubuntu-mate.org версію ubuntu 14.04 LTS. Качати пропоную саме цю версію з трьох основних причин:
1) Це стабільна версія, в якій багато помилки або вже виправлені, або відомі і в недалекому майбутньому будуть виправлені;
2) Приставка “LTS” означає Long Term Support”, тобто довготривала підтримка – поновлення на цю систему будуть виходити ще аж 4 роки з моменту випуску, тобто виходить до 2018-го року;
3) Mate – назву графічної оболонки (якусь подобу теми робочого столу в Windows, хоча це дуже грубе порівняння) і оболонки дуже зручним, інтуїтивно зрозуміло і максимально безглючною. Як ви вже зрозуміли, це моя улюблена оболонка :)
Качати рекомендується образ під свою архітектуру процесора, подивитися в windows це можна кількома способами, ось найбільш універсальний: натиснути комбінацію клавіш win+R, у віконці, що з’явилося, ввести команду “cmd.exe” (без лапок), натиснути enter. Відкриється вікно командного рядка і там ввести команду “systeminfo”. З’явиться багато букв, але на даний момент нам цікава лише одна строчка , вона показана на скріншоті. Того ж ефекту можна досягти, якщо натиснути правою кнопкою мишки на слові “комп’ютер” Пуск і вибравши в меню “властивості”; або відкривши в панелі керування розділ “система”.

3



Отже, заходимо на сайт Ubuntu-mate і качаємо свою версію системи

4



Далі потрібно скачаний образ записати на болванку або флешку для установки. Передбачається, що ви знаєте, як це робити. Потім перезавантажуємося і першим пристроєм завантаження вибираємо носій з нашим свежезапиленным чином. Залежно від способу запису образу, з’явиться один з двох варіантів вікна вітання. Вибираємо або “Спробувати Ubuntu” (Try Ubuntu), або “Запустити Ubuntu Mate”. Мова інтерфейсу відразу вибираємо російську.

5



Повинен з’явитися робочий стіл убунты. Це і є горезвісний Live-CD, також відомий як “живий диск”. Операційна система завантажується прямо з болванки або флешки, що дає нам безліч можливостей. Єдиний мінус – всі зміни в операційній системі – від фону робочого столу до встановлених програм, існують лише до моменту перезавантаження комп’ютера. Тому в основному такі диски використовують для аварійного відновлення даних на жорсткому диску, зміни розміру розділів і пр.
Оскільки ОС Windows загарбала собі місце на жорсткому диску, то зараз ми будемо її тіснити. У верхній панелі виберіть “Система -> Адміністрування -> GParted”. Що це і навіщо, роз’ясню нижче.

6



GParted – дуже зручна графічна програма для розмітки жорсткого диска. а якщо простіше – це безкоштовний аналог знаменитого Acronis’a. Інтерфейс інтуїтивно зрозумілий, тому мабуть не будемо зупинятися на ньому.

Робимо наступне – тиснемо правою кнопкою миші на розділі з віндою і в меню вибираємо “Resize/Move” (Змінити розмір/Перемістити). Як і в Акронисе, тут можна рухати мишкою повзунки на схемі розділу вліво-вправо, тим самим змінюючи його розмір і місце розташування. Нам потрібно добитися того, щоб в кінці розділу у нас з’явилося приблизно 20 гігабайт вільного місця. Досягти цього можна шляхом зрушування хвоста розділу вліво. На скріншоті показано, що має в підсумку вийде.
Увага!!! Тут є підступний момент – іноді GParted з якихось особистих міркувань (можливо релігійних), залишає 1 вільний мегабайт на початку розділу. Це потрібно категорично припиняти, оскільки у разі зсуву розділу з віндою, остання може і не завантажитися, так і в будь-якому випадку зсув всього розділу навіть на один мегабайт забере багато часу. Якщо двічі перевірили і морально готові до зменшення розміру розділу, то натискайте кнопку “Resize/Move”, потім зелену галочку у верхній панелі. При натисканні галочки з’явиться страхітливе вікно з уточненням – а чи ви впевнені у своїх діях? Також там написано, що можна втратити дані, що знаходяться в змінюваних розділах. Тут сильно хвилюватися не треба, принаймні на моєму чималий досвід таких інцидентів не було. Однак милі вашому серцю файли краще б скинути в якесь затишне місце, з допомогою цього ж LiveCD. Якщо ви впевнені, тисніть “Apply” (Застосувати)

7



Після того, як ми відвоювали у “единственной_в_мире_операционной_системы” кілька гігабайт, можна приступати власне до встановлення Лінукса. Закриваємо GParted, на робочому столі знаходимо і запускаємо програму “Встановити Ubuntu”. Як не дивно, запуститься інсталятор убунты, в якому рекомендується вибрати російську мову, або ж ваш рідний, не принципово. Потім натискаємо “Продовжити”.

8



У наступному вікні установник перевірить наявність вільного місця на диску (адже ми його здобули, чи не так?), підключення до інтернету (не обов’язково на даному етапі), а також запитає, чи ставити відразу останні оновлення та сторонній софт для всяких там мультимедія. Особисто моя думка – оновлення ставити відразу при встановленні для домашнього користування нафик не потрібно (зайвий час), а ось стороннє програмне забезпечення просто обов’язково. Виберіть, натисніть “продовжити”.

9



Далі починається сама веселуха, при вигляді якої багато народу біжить від комп’ютера в паніці зі словами “що за дебільна система, нічого не зрозуміло ваще!”. Нам потрібно вибрати тип установки. Установник першим пунктом заговорческі пропонує те саме, “Встановити Ubuntu MATE поруч з Windows 7″… Але чесно кажучи, ніколи не довіряв автоматиці, тому сам так роблю і вам раджу – вибирайте “Інший варіант” (ще може називатися “вручну”). Це трохи складніше спочатку для розуміння, зате правильніше і для мозку корисно.

10



Трохи подумавши, машина покаже нам карту жорсткого диска. Не дивуйтеся, тут ви не побачите звичних виндовских “дисків”, тут царюють розділи, якими власне віндовські “диски” і є. Не буду вдаватися в кожен пункт цієї карти, оскільки це окрема велика тема, скажу лише, що всі вашу увагу має бути сконцентровано на рядку “вільне місце”. Я спеціально рекомендував вам не форматувати його раніше, щоб на цьому етапі не промахнутися з розділом. Отже, виділяємо рядок “вільне місце” і тиснемо плюсик, що знаходиться нижче.

11



У віконці, що з’явилося, робимо так, як показано на скріншоті: розмір – весь доступний простір розділу, тип розділу рекомендую зробити первинним (колись пояснювати, просто зробіть, місце розташування – початок цього простору, використовувати як – журналируемая файлова система Ext4 (рідна файлова система Linux), точка монтування – /. Що таке точка монтування, теж розповідати поки рано і для новачків буде не страшно, якщо вся система буде в одному розділі. Якщо все вірно, тисніть “ОК”

12



Далі ви знову побачите ту саму карту диска, в якій з’явиться новий розділ. Якщо його назва буде трохи відрізнятися, не лякайтеся – значить у вас трохи інакше розмічений диск. Головне не переписати розділ з віндою (а хочеться). Так, ще мить – Пристрій для встановлення системного завантажувача за замовчуванням /dev/sda, що відповідає першому фізичного жорсткого диска, з якого завантажується операційна система. Якщо диск у вас фізично один (одна “залізяка” у системному блоці), то все вірно. Якщо дисків фізично 2, то переконайтеся, що завантажувач на потрібному диску. Дізнатися, з якого диска починається завантаження можна в біосі, в розділі Boot або Boot priority

13



Якщо все зробили вірно, то тисніть “встановити зараз”. Програма ругнется на відсутність розділу підкачки. Розділ підкачки – це щось типу запасний оперативної пам’яті, а для зберігання даних використовується спеціально відведений для цього розділ (якого ми, до речі, не робили). Якщо у вас оперативної пам’яті більш 2гигабайт, то в общем-то він вам навряд чи знадобиться. Тому тиснемо “Далі”.

14



Після вибору місця розташування, розкладки клавіатури та часового поясу, наступний етап – найприємніше. Тут потрібно ввести ім’я себе-коханого, ім’я комп’ютера, ім’я користувача і обов’язково пароль. В Лінуксі пароль адміністратора обов’язковий, він буде запитуватися при зміні налаштувань комп’ютера, встановлення програм і оновлень. Рекомендую ставити галочку “входити в систему автоматично”, щоб при запуску пропускати авторизацію, а відразу працювати в системі і не вибирати “шифрувати мою домашню папку” – навряд чи вам полювання при кожному новому відкритті папки вводити пароль, так і таємні файли ви навряд чи будете зберігати на маловідомій вам системі.

15



Трохи подумавши, інсталятор запропонує вам перезавантажитися. Це означає, що система встановлена і можна вже нею повноправно і повноцінно користуватися. При новому запуску на екрані з’явиться меню вибору операційних систем і можна вибрати, яку ОС запускати – вінду або лінукс. Ось і все, enjoy!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here