Падалиця під яблунею часто накопичується у такій кількості, що з’їсти чи переробити всі плоди вже неможливо. Частина дачників знаходить їм інше застосування: закопує яблука під кущами гортензії, щоб покращити ґрунт. Такий спосіб може бути корисним, але важливо розуміти, які саме яблука підходять і як правильно їх закладати в землю.
Що дають гортензії закопані яблука
Яблука, потрапляючи в ґрунт, поступово розкладаються і перетворюються на перегній, подібно до того, як це відбувається у компостній купі. Швидкість процесу залежить від температури землі: на повне перегнивання може піти від приблизно місяця до цілого року.
Якщо закопати падалицю восени, за зиму та весну більша частина плодів встигне розкластися. Основна користь яблук не в тому, що вони діють як повноцінне мінеральне добриво, а в тому, що збільшують частку перегною в ґрунті.
У яблуках небагато калію та фосфору, заради яких зазвичай купують добрива. Натомість вони покращують структуру землі, роблять її більш вологоємною та багатою на органіку. Саме такий ґрунт найбільше підходить гортензіям, які добре почуваються на вологій, перегнійній землі.
Те, що падалиця бідна на калій і фосфор, восени навіть на користь. Осіннє підживлення гортензії небажане: додаткові добрива стимулюють ріст пагонів, а кущ, який продовжує активно рости пізньої осені, гірше зимує і формує менше квіткових бруньок.
Побоювання, що яблука надмірно підкислять землю, не підтверджуються. Хоча плоди й мають кислий смак, під час перегнивання їхні кислоти в ґрунті не затримуються. Навіть шар хвої завтовшки кілька сантиметрів майже не змінює кислотність настільки, щоб це можна було чітко зафіксувати вимірюваннями.
До того ж кислий ґрунт потрібен не всім гортензіям. Від реакції землі найбільше залежить забарвлення великолистої гортензії: у кислому середовищі її суцвіття стають блакитними, у нейтральному чи вапняковому — рожевими, а білі сорти залишаються білими за будь-яких умов. Волотиста й деревоподібна гортензії, які краще переносять українські зими, задовольняються звичайною садовою землею без спеціального підкислення.
Як правильно закопувати падалицю під кущ
Перед тим як нести яблука до гортензії, їх потрібно уважно перебрати. Під кущ підходять лише цілі плоди без дірочок і явних ознак пошкодження. Про те, що робити з червивими та гнилими яблуками, йтиметься окремо.
- Подрібнення плодів. Яблука варто порізати на невеликі шматочки. Це можна зробити ножем або розрубати лопатою прямо у відрі. Так вони швидше перегниють, а заодно буде видно, чи немає всередині «черв’яка».
- Розташування ямок. Не варто копати одну велику траншею біля основи куща. Краще зробити кілька невеликих ям по колу, орієнтуючись на проєкцію крони — там, де закінчуються гілки. Так менше ушкоджуються корені.
- Розміри заглиблень. Ямка має бути завглибшки приблизно 30–38 см і завширшки близько 20–25 см. На дно кладуть подрібнені яблука й перемішують їх із землею.
- Засипання землею. Яблучну масу насипають так, щоб до поверхні залишалося не менше 20 см чистої землі. Верхній шар повністю засипають ґрунтом.
- Полив. Додатково поливати не потрібно: яблука й так містять багато соку. Воду додають лише тоді, коли закопують дуже сухі рослинні рештки, але це не стосується свіжої падалиці.
- Час робіт. Копати краще доти, доки ґрунт не промерз. Наступного сезону ямки варто робити вже в іншому місці навколо куща, щоб рівномірно розподіляти органіку.
Зверху можна розкласти мульчу з кори або опалого листя. Вона допоможе довше утримувати вологу, але не замінює обов’язковий шар землі над яблуками.
Які яблука не можна класти під гортензію
Найважливіше обмеження стосується червивих плодів. «Черв’як» у яблуці — це зазвичай гусінь яблуневої плодожерки. Коли такий плід падає на землю, гусінь залишає його, перебирається у верхній шар ґрунту, там плете кокон і зимує.
Навесні в коконі формується метелик, а в травні–червні дорослі особини вилітають і знову відкладають яйця на яблуні. Якщо закопати червиві яблука під кущем, ви фактично створите для гусені зручне місце зимівлі прямо в саду.
Особливо багато пошкоджених плодів серед тих, що опадають завчасно. Їх легко впізнати за отвором на боці, через який гусінь вибралася назовні. Якщо розрізати таке яблуко, видно, що серцевина частково або повністю виїдена.
Такі плоди не варто ні закопувати під кущами, ні класти в компост. Краще роздавити їх, щоб гусінь загинула, або щільно зав’язати в пакет і вивезти з ділянки разом зі сміттям.
Окремо слід поводитися з гнилими яблуками, на яких видно бурі плями та білі подушечки на шкірці. Вони можуть заражати здорові плоди, тому їх не закладають під гортензію.
Такі яблука можна закопати, але окремо — на вільному місці між кущами, на глибині не менше 30 см. Це потрібно, щоб їх не вивернула лопата під час наступних робіт і щоб до них не дісталися тварини.
Якщо правильно перебирати падалицю, закопувати лише здорові плоди й дотримуватися глибини та розташування ямок, яблука під гортензією стануть корисним джерелом перегною, не перетворюючись на розсадник шкідників.
