Щоб навесні отримати здорові саджанці й розмножити улюблений сорт винограду, важливо вчасно нарізати й правильно зберегти чубуки — відрізки однорічної лози з кількома вічками, які потім укорінюють.
Найчастіше чубуки заготовляють восени, але в деяких регіонах їх беруть і під час весняного обрізування. У будь-якому разі головне — щоб лоза встигла визріти й не потрапила під сильні морози.
Коли братися за секатор
Поки на кущі тримається листя, лоза ще дозріває, тому поспішати з нарізанням не варто. Чубуки з недозрілої лози погано вкорінюються, а сама така лоза гірше переносить холод.
Орієнтиром для початку робіт є опадання листя, коли виноград переходить у стан зимового спокою. В українських умовах це зазвичай відбувається у жовтні або листопаді.
Якщо листя не встигло опасти й його пошкодив ранній заморозок, лозу для чубуків ріжуть одразу після такого похолодання. Важливо встигнути до стійких морозів близько ?5…?6 °C.
У регіонах, де виноград обрізають навесні (захід і північ України), чубуки заготовляють під час цієї обрізки — наприкінці березня або на початку квітня, поки бруньки ще не набрякли.
Яка лоза підходить для чубуків
Спершу обирають кущ, з якого братимуть живці. Він має бути здоровим, середньої сили росту, рости на сонячному місці й не мати плям хвороб на лозі. Зручно придивитися до нього ще під час збирання врожаю.
Беруть кущ із хорошим, але не надмірним урожаєм. Якщо рослина була перевантажена гронами, лоза часто не встигає повністю визріти.
Чубуки ріжуть з пагонів поточного року. Визріла лоза має бути коричневою по всій довжині, без зелених ділянок. Відтінок залежить від сорту, тому важливіше, щоб колір був рівномірним.
Якщо зігнути таку лозу дугою, вона характерно потріскує. На поперечному зрізі м’яка серцевина повинна займати не більше половини товщини пагона.
Оптимальна товщина лози для чубуків — приблизно 6–10 мм, тобто близько до товщини олівця. Занадто товсті або надто тонкі слабкі пагони не використовують. Верхівку лози також відкидають, бо вона часто не встигає визріти.
Як правильно нарізати чубуки
Зазвичай на одному чубуку залишають близько трьох вічок, тоді довжина виходить приблизно 30–40 см. Можна використовувати й живці з двома вічками.
Перед нарізанням з лози видаляють вусики та бічні пагони (пасинки). Ріжуть гострим секатором, щоб не м’яти тканини.
- Нижній зріз роблять одразу під вузлом, де розташоване вічко, адже корені згодом утворюються саме від нижнього вузла.
- Верхній зріз виконують на 2–2,5 см вище верхнього вічка.
- Верхній зріз роблять косим, а нижній — прямим, щоб навесні легко було визначити, де верх, а де низ чубука.
Нарізані живці зв’язують у пучки, але не надто туго, і обов’язково прикріплюють ярлик із назвою сорту. Без підпису до весни розрізнити різні сорти буде практично неможливо.
Умови зберігання до весни
Чубукам потрібні холод і помірна волога. Найкраще вони зберігаються за температури близько 0…+4 °C, тому підходить звичайний холодильник. За вищої температури лоза швидше втрачає воду, і навіть невелике підсушування скорочує час, протягом якого чубук залишається живим.
Непересохлі живці можуть спокійно пролежати кілька місяців до весняної посадки. Щоб запобігти висиханню, їх перекладають вологими тирсою, торфом або мохом і кладуть у пакет.
Тирсу спочатку добре змочують, потім дають воді стекти. Якщо стиснути жменю, рука має стати вологою, але не мокрою. У пакеті роблять кілька отворів діаметром приблизно сантиметр, щоб забезпечити доступ повітря.
Якщо холодильника використати не виходить, чубуки зберігають у погребі або підвалі з температурою близько нуля, у помірно вологому піску. Піском засипають усі проміжки між живцями, оскільки в порожнинах легко з’являється пліснява.
Ще один варіант — прикопати пучок чубуків біля північної стіни будинку, де не збирається вода з ринви. Їх засипають шаром землі приблизно 10 см, а зверху вкривають пухкою соломою, щоб захистити від сильних морозів. Солому знімають, коли найхолодніший період уже минув.
Що контролювати взимку та перед посадкою
Під час зберігання час від часу відкривають пакет і перевіряють, чи залишаються вологими тирса та самі чубуки. Якщо живці підсохли, їх замочують у воді на добу, потім дають обсохнути, щоб зійшли краплі, і повертають назад у вологий матеріал.
Навесні, перед висаджуванням, перевіряють, чи живі чубуки. Для цього на живці роблять свіжий поперечний зріз і розрізають уздовж одну бруньку.
У придатного до посадки чубука деревина під корою та брунька мають бути зеленими. Якщо бруньки побуріли, а деревина під корою потемніла, такий живець загинув, і висаджувати його вже немає сенсу.
