Коли розгрібаємо компост чи перекопуємо грядки, у землі часто трапляються товсті білі личинки. Багато хто автоматично вважає їх личинками хруща й без жалю віддає курям. Але серед цих «товстунів» є й корисні помічники, без яких компост перепріває значно повільніше.
Важливо навчитися за хвилину відрізняти личинку хруща від бронзівки чи жука-носорога, щоб не знищувати тих, хто працює на користь городу.
Чим небезпечні личинки хруща
Личинка хруща — справжній шкідник для саду й городу. Вона живе в ґрунті зазвичай близько чотирьох років і за цей час встигає завдати чимало шкоди.
У перший рік життя вона переважно живиться перегноєм і тонкими корінцями, тому помітної шкоди майже немає. А от із другого року основною їжею стають уже живі корені рослин.
Личинка не сидить на місці. У дослідах Мліївського інституту садівництва на Черкащині найбільші, підрослі личинки пройшли вздовж ряду полуниці від приблизно п’яти з половиною до понад семи метрів, і майже всі кущі на їхньому шляху загинули.
Особливо страждає полуниця: зверху бутони обгризає довгоносик, а знизу корені під’їдає личинка хруща. У результаті садівникові від урожаю лишається хіба що «дірка від бублика».
Не всі товсті білі личинки — хрущі
Подібні великі, зігнуті дугою білі личинки є не лише в хрущів. Такі самі за виглядом личинки має, наприклад, жук-носоріг. Він трапляється по всій Україні, хоч і не надто часто, і живе в старому гною, компості та гнилих пеньках.
Схожі личинки й у бронзівок — тих самих жуків, яких улітку знімаємо з квітів півоній. У боротьбі з хрущем, який справді шкодить, під гарячу руку садівників часто потрапляють і ці «родичі», хоча від них городу може бути лише користь.
Найчастіше в саду ми маємо справу з двома групами жуків:
- хрущі — їхні личинки гризуть корені;
- бронзівки — їхні личинки коренів не чіпають.
Доросла бронзівка, звісно, псує квіти: вигризає серединку в троянд і півоній. Але на врожай це суттєво не впливає. Натомість її личинки, як і личинки жука-носорога, виконують у ґрунті корисну роботу.
Чим корисні личинки бронзівки та жука-носорога
Великі личинки бронзівки й носорога живляться переважно не живими корінцями, а мертвими рослинними рештками, гнилою деревиною та гноєм.
Своїми щелепами вони подрібнюють, пережовують і пропускають через себе гниле листя, труху, напівперепрілу органіку. Так вони перетворюють її на пухку, однорідну, поживну для рослин масу й допомагають компосту швидше перепрівати.
Тож, знищуючи таких личинок разом із хрущами, ми позбавляємо себе природних «переробників» органіки.
Як за хвилину відрізнити личинку хруща від бронзівки
Є простий спосіб, який займає буквально хвилину.
- Покладіть знайдену личинку на рівну поверхню — дошку, кришку бочки чи інше гладке місце.
- Зачекайте, поки вона трохи оговтається й почне рухатися.
Подальша поведінка підкаже, хто перед вами:
- Личинка бронзівки розпрямляється, перевертається на спину й починає повзти, задерши короткі ніжки догори.
- Личинка хруща так не вміє: вона залишається зігнутою, лежить на боці, лише ворушиться й нормально повзти не може.
Є й додаткові ознаки. У бронзівки ніжки короткі й малопомітні, а в хруща — довші й виразніші.
Інколи можна орієнтуватися навіть без «тесту на дошці» — за тим, де саме личинка живе.
Де шукає їжу хрущ, а де — бронзівка
Починаючи з другого року життя личинкам хруща потрібні саме живі корені, а не перепріле листя. Тому самка відкладає яйця в прогріту, пухку землю на відкритих місцях, де мало трави: на грядках, у міжряддях саду, на галявинах із рідкою травою.
Немає сенсу «селити» потомство там, де немає відповідної їжі. Тож у компості личинкам хруща робити майже нічого.
Натомість личинкам бронзівок та інших великих жуків, які полюбляють напівперепрілу органіку, у компостному ящику їжі більш ніж достатньо. Тому біла личинка в компості з великою ймовірністю належить саме бронзівці чи її «родичам».
Що робити з личинками в компості та на грядці
Якщо личинка живе в компості, її краще не чіпати. Нехай і далі переробляє органічні рештки й збагачує майбутнє добриво.
Якщо ви випадково викопали таку личинку, одразу прикопайте її назад у купу. Її шкіра тонка, і на сонці вона швидко пересихає.
На грядці ситуація складніша. Личинки бронзівки потрапляють туди разом із компостом, і садівник може вирішити, що в нього завівся хрущ. Часто в такому разі без розбору збирають усіх личинок — і під час перекопування грядок, і коли накладають компост у тачку.
Набагато розумніше кожну знайдену личинку швидко перевірити на дошці:
- та, що поповзла на спині, повертається в компост;
- решта, які не вміють так рухатися, можуть стати здобиччю для курей.
Якщо з гною або компосту ви дістали дуже велику личинку, приблизно вдвічі більшу за личинку хруща, її теж варто повернути в купу. Це, найімовірніше, личинка жука-носорога, якій потрібна саме гниюча органіка, а не грядка.
Так, трохи придивившись до «товстих білих личинок», можна зберегти корисних помічників і водночас не залишити шкідникам жодного шансу.
