Полив через піддон або занурення рятує ті кімнатні квіти, яким шкідливо, коли вода потрапляє на листки чи в серединку куща, а також допомагає добре зволожити пересохлий ґрунт, що не вбирає воду зверху.
Фіалки, глоксинії, цикламен, орхідеї та азалії особливо часто поливають саме так, але для кожної з цих рослин є свої нюанси.
Загальний принцип поливу через піддон
Для поливу знизу потрібен глибокий піддон або миска й горщик з отворами в дні, інакше вода просто не потрапить у ґрунт.
У посуд наливають теплу воду кімнатної температури. Водопровідну зазвичай готують заздалегідь: наливають у відкриту ємність і залишають на ніч, щоб вона відстоялася й зігрілася.
Горщик ставлять у воду так, щоб рівень води доходив приблизно до половини або трьох чвертей його висоти. Земля сама втягує вологу знизу через дренажні отвори.
Тримають горщик у воді орієнтовно 10–30 хвилин, але головний орієнтир — верхній шар ґрунту. Щойно він потемнів і став вологим на дотик, рослину можна діставати.
Якщо за пів години рівень води в піддоні майже не змінився, значить, рослина пити не хотіла, і наступний полив варто відкласти.
Після поливу горщик дають добре стекти, наприклад у раковині, а воду, що залишилася в піддоні, обов’язково виливають. Залишати квітку стояти у воді не можна: постійно мокрий безповітряний ґрунт призводить до загнивання коріння.
Наступний полив проводять, коли верхній шар землі підсох. Це легко перевірити пальцем.
Коли поливати знизу, а коли зверху
Через піддон постійно поливають фіалки, глоксинії та цикламен, щоб не мочити листки й серединку куща, яким вода шкодить.
Більшість інших кімнатних рослин без проблем поливають із лійки зверху. Занурення або полив через піддон їм зазвичай потрібні лише тоді, коли земляний ком пересох настільки, що перестав вбирати воду.
Окремо полив зануренням застосовують для орхідей і азалій. У них суха кора або торф погано просочуються водою з лійки, тому коротке «купання» допомагає ґрунту рівномірно намокнути.
Якщо ґрунт пересох і не вбирає воду
Таке часто трапляється з рослинами в покупному торф’яному субстраті. Коли його сильно пересушити, земляний ком відходить від стінок горщика, і вода під час поливу зверху стікає по краю в піддон, а середина залишається сухою.
У такому разі горщик повністю занурюють у відро або раковину з водою так, щоб вода закривала землю, а листки залишалися над поверхнею.
Якщо горщик спливає, його притискають, наприклад тарілкою. Тримають у воді доти, поки з ґрунту виходять бульбашки повітря, і ще кілька хвилин після того, як вони зникли. Потім горщик дістають і дають воді стекти.
Якщо рослина вже встигла зів’янути, її ставлять на кілька днів у прохолодне місце без прямого сонця, щоб вона могла відновитися.
Чому іноді потрібен полив зверху
Якщо рослину поливають тільки знизу, солі з води поступово накопичуються в ґрунті. З часом їх стає забагато, і це гальмує ріст. Ознака надлишку солей — білий наліт на поверхні землі.
Щоб вимити солі, раз на місяць або рідше квітку поливають зверху теплою водою по краю горщика, поки вода не почне витікати з дренажних отворів. Так надлишок солей виноситься з ґрунту.
Фіалка та глоксинія: чому важливо не мочити листки
У фіалки листки опушені. Якщо на них потрапляє холодна вода, залишаються світлі плями, а волога, що затекла в серединку розетки, де сходяться листки, може спричинити підгнивання.
Тому фіалку зазвичай поливають через піддон теплою водою. Горщик ставлять у піддон, чекають, поки верхній шар землі намокне, і відразу дістають.
Полив зверху теж можливий, але тільки теплою водою і дуже обережно: ллють по краю горщика, уникаючи потрапляння на листки та в центр розетки.
Глоксинію поливають за тим самим принципом, що й фіалку. Її листки також опушені й не люблять воду в розетці.
Під землею в глоксинії є бульба, схожа на невелику картоплину. Від холодної води вона легко загниває, тому для поливу беруть саме теплу воду.
Між поливами у фіалки чекають, поки просохне шар ґрунту завтовшки приблизно 2,5 см. У цикламена достатньо, щоб верхній шар став сухим на дотик.
Цикламен: полив тільки знизу і період спокою
Бульба цикламена розташована в горщику так, що її верхня частина виступає над землею. Під час поливу зверху вода легко потрапляє на бульбу й у серединку куща, через що бульба загниває, а черешки листків і квітконоси стають м’якими.
Тому цикламен поливають через піддон: ставлять горщик у миску з водою приблизно на 15 хвилин, потім дістають і дають стекти.
Для цикламена потрібна м’яка вода, від якої в чайнику майже не утворюється накип. Підійде дощова або кип’ячена й охолола.
Про потребу в поливі підкажуть листки. Якщо вони втратили пружність, стали м’якими, а верхній шар землі сухий, час поливати. Якщо ж листки обм’якли, але ґрунт ще вологий, це ознака переливу.
Навесні, після закінчення цвітіння, листки цикламена починають жовтіти. У цей період полив поступово скорочують, а коли пожовкли всі листки, його зовсім припиняють.
Бульба відпочиває без води 6–8 тижнів у прохолодному затіненому місці. З середини літа полив відновлюють, спочатку дуже помірно.
Орхідея-фаленопсис: полив зануренням
Фаленопсис поливають або зануренням, або під слабким струменем теплої води в раковині. Обидва способи підходять, головне — щоб кора добре намокла.
Суха кора спочатку відштовхує воду, тому під час занурення горщик тримають у теплій воді приблизно 10–15 хвилин, поки кора не просочиться вологою.
Довго тримати орхідею у воді не можна: коріння, яке надто довго перебуває в мокрому середовищі, задихається й починає гнити.
Коли поливати, підкажуть корені в прозорому горщику. Сріблясті або білуваті корені означають, що час поливу настав, після зволоження вони стають блідо-зеленими. Ще одна ознака — горщик стає помітно легшим.
Після занурення воді дають повністю стекти й лише потім ставлять горщик назад у кашпо.
Якщо вода потрапила в розетку, де сходяться листки, її обережно промокають серветкою, щоб уникнути загнивання.
Кілька орхідей по черзі в одній і тій самій воді не купають. Якщо одна рослина хвора, збудник може перейти на інші через спільну воду.
Азалія: вологий торф і частий полив
У кімнатної азалії тонке коріння розташоване в торф’яному субстраті, який швидко пересихає. Тому ґрунт у горщику має бути постійно добре зволоженим.
Поливати азалію доводиться часто: орієнтовно раз на 2–3 дні, а в теплій кімнаті або в невеликому горщику — навіть щодня.
Зазвичай її поливають зверху, як інші кімнатні рослини. У відро з теплою м’якою водою горщик опускають тоді, коли торф починає підсихати або листки поникли.
Під час занурення листки й квіти залишають над водою. Горщик тримають у воді, поки з ґрунту виходять бульбашки повітря, загалом близько 5–15 хвилин. Потім дістають, дають воді стекти й повертають рослину на місце.
Азалія погано переносить жорстку воду, тому для поливу використовують дощову або кип’ячену й охололу воду.
Дотримуючись цих простих правил поливу через піддон і занурення, можна зберегти здоровими ті кімнатні квіти, які особливо чутливі до перезволоження листків і неправильного зволоження ґрунту.
