Падіння гігантського астероїда 66 мільйонів років тому знищило всіх недзьобатих динозаврів і більшість великих наземних тварин. Та крокодили цю катастрофу пережили. Дослідники з Лондона разом із колегами з університетів Британії та США показали, що їм допомогли теплі тропіки та здатність виживати на мінімальній кількості їжі.
Спільне коріння крокодилів і динозаврів
Предки крокодилів з’явилися приблизно 250 мільйонів років тому — майже одночасно з ранніми родичами динозаврів. Обидві групи належали до однієї давньої гілки тварин, але до нашого часу з неї дійшли лише крокодили та птахи.
Птахи походять від дрібних хижих динозаврів і єдині з динозаврів пережили катастрофу. Тому серед сучасних тварин найближчими родичами крокодилів вважають саме птахів.
Що сталося після падіння астероїда
Астероїд діаметром близько 10–15 кілометрів впав у районі сучасної Мексики. Удар спричинив масштабні пожежі, викиди пилу, сажі та крапель сірчаної кислоти в атмосферу. Сонячне світло майже не доходило до поверхні: за кілька тижнів настала темрява, яка, за розрахунками, тривала приблизно два роки.
Рослини на суходолі та мікроскопічні водорості в океані майже перестали рости. Травоїдні тварини залишилися без корму, а слідом за ними загинули й хижаки. Оцінки падіння температури різняться: одні моделі показують середнє глобальне похолодання майже на 15 градусів, інші — на 26 і більше, причому морози могли триматися від трьох до 16 років.
Після цього на суші практично не лишилося тварин важчих за 25 кілограмів. Динозаври, окрім пташиних нащадків, зникли повністю. Крокодили ж зуміли пристосуватися.
Крокодили мільйони років шукали тепло
Щоб зрозуміти, як крокодили пережили катастрофу, вчені проаналізували понад 7000 скам’янілостей крокодилів та їхніх вимерлих родичів. Вони зіставили місця знахідок із сучасними кліматичними умовами, в яких нині живуть крокодили, — зокрема, з температурою та кількістю опадів.
Потім ці вимоги наклали на реконструйовані карти клімату за весь час існування групи. Виявилося, що кліматичні «уподобання» крокодилів майже не змінювалися: вони завжди трималися теплих регіонів.
Коли на планеті теплішало, крокодили розселялися далеко на північ і південь. Близько 50 мільйонів років тому середня температура на Землі була приблизно на 10 градусів вищою, ніж зараз, а полярні льоди були відсутні. У той час алігатори жили навіть на острові Елсмір у канадській Арктиці, де пів року триває полярна ніч. В Україні кістки крокодилів віком близько 47 мільйонів років знайшли на Луганщині.
Коли клімат холонув, крокодили відступали ближче до екватора, а не пристосовувалися до морозів. Вони просто пересувалися туди, де залишалося достатньо тепло.
Моделі клімату після удару астероїда
Далі дослідники змоделювали, що відбувалося з кліматом у роки та десятиліття після падіння астероїда. Йшлося вже не про перші найтемніші місяці, а про довший період, коли Сонце все ще світило слабше.
Якщо середня кількість сонячного світла зменшувалася на 5–10 відсотків, у тропіках та прилеглих теплих зонах умови для крокодилів залишалися прийнятними. Лише при зниженні освітленості на 15 відсотків придатних місць не лишалося ніде, але самі автори вважають такий сценарій малоймовірним.
Для динозаврів ця ж команда ще шість років тому виконала подібні розрахунки. Там виявилося, що після удару придатний для них клімат зникав по всій планеті. Тож найімовірніше, крокодили «пересиділи» найважчі роки в тропічних регіонах, а коли за кілька мільйонів років клімат майже повернувся до попереднього стану, знову почали розселятися.
Малі розміри, всеїдність і холоднокровність
Кліматичні умови не є єдиним поясненням, і автори дослідження це підкреслюють. Вижити допомогли й інші риси тих крокодилів, які дожили до наших днів.
По-перше, вони були відносно невеликими, вели напівводний спосіб життя і могли харчуватися дуже різноманітною їжею. Після удару збереглася приблизно половина груп крокодилячої рідні. Майже всі суто наземні форми, зокрема травоїдні, зникли. Вижили предки сучасних крокодилів, алігаторів і гавіалів (вузькомордих крокодилів з Індії), а також морські довгоморді крокодили.
По-друге, крокодили — холоднокровні тварини, які витрачають дуже мало енергії. Дорослий крокодил може не їсти кілька місяців, використовуючи запаси жиру. Навіть щойно вилуплені крокодилята здатні протриматися без їжі 58 днів, хоч і втрачають майже чверть маси тіла. Для теплокровної тварини такого ж розміру потреба в їжі була б значно більшою.
Роль прісної води та харчових залишків
Ще один важливий чинник — прісноводні екосистеми. У річках та озерах корм для дрібних організмів дають не лише живі рослини, а й змиті з суші рештки: опале листя, гілки, трупи тварин. Тому навіть після удару астероїда в таких водоймах залишалося більше їжі, ніж у морі, і там вимерло менше видів.
Крокодили можуть живитися падлом, а їхні дитинчата в перші роки життя переважно їдять комах та іншу дрібну живність. Це теж підвищувало шанси пережити період, коли великої здобичі майже не було.
Крокодили сьогодні: вижили, але під загрозою
Нині на Землі відомо 26 видів крокодилів, і 11 із них перебувають під загрозою зникнення. Один з авторів дослідження, Філіп Менніон, нагадує, що в минулому крокодили рятувалися від змін клімату, переселяючись у придатніші регіони.
Сучасне потепління знову змушує їх змінювати ареали, але тепер на шляху стоять дороги, сільськогосподарські угіддя та міста. Вони залишають крокодилам дедалі менше простору для міграцій, які колись допомогли їхнім предкам пережити одну з наймасштабніших катастроф в історії планети.
