Собача звичка довго обирати місце, крутитися на траві й лише потім присідати знайома більшості власників. Для самої тварини це не примха, а цілий ритуал, який пов’язують і з комфортом, і з безпекою, і з мітками запаху. А в наукових дослідженнях до цього додалася ще одна цікава деталь — орієнтація на магнітне поле Землі.
Що собака «перевіряє», коли кружляє
Не всі собаки поводяться однаково: одні довго крутяться та обнюхують траву, інші сідають майже відразу — і обидва варіанти вважають нормальними. Фахівці з поведінки пояснюють кружляння спадщиною від спільних з вовками предків.
Є кілька поширених пояснень такої поведінки.
- Підготовка зручного місця. Собака може приминати або трохи розрівнювати високу траву, щоб вона не чіплялася до шерсті ззаду та не заважала під час випорожнення.
- Перевірка безпеки. У позі присідання тварина стає вразливішою, тому, обертаючись, собака вловлює запахи навколо й обирає напрямок, де поблизу немає когось чужого або загрозливого.
- Розвідка та власні мітки. Обнюхуючи землю, собака «читає» чужі мітки: так можна дізнатися про стать, вік і стан іншої тварини. Є версія, що, кружляючи, він залишає власний запах не лише калом, а й лапами — на подушечках і між пальцями є пахучі залози.
Кал так само слугує міткою: під час кожного випорожнення на нього потрапляє секрет анальних залоз, і цей запах у кожної собаки індивідуальний. Тож тривале обнюхування чужих купок — цілком природна поведінка.
Не варто квапити тварину: іноді їй дійсно потрібен час, щоб усе обнюхати та зорієнтуватися, перш ніж сісти. Якщо собака не встигає сходити в туалет на прогулянці, частіше за все справа в тому, що ви гуляли надто мало. А коли вдома він починає кружляти й ретельно обнюхувати підлогу, це сигнал, що час терміново вийти на вулицю.
Як собака «вирівнюється» за лінією північ–південь
Цікавий штрих до собачого туалетного ритуалу додали чеські та німецькі вчені. З 2011 по 2013 рік вони попросили власників 70 собак 37 порід фіксувати за компасом, у якому напрямку розташована тварина під час дефекації.
Для чистоти досліду собак вигулювали без повідка на відкритих просторах — луках і полях, подалі від доріг, ліній електропередач, парканів чи стін, які могли б підказувати напрямок. Власники відмічали напрямок уздовж лінії спини від хвоста до голови саме в той момент, коли собака вже присів.
Лише під час випорожнення зібрали майже 1900 замірів. Якщо дивитися на всю цю сукупність даних відразу, чіткої осі не було видно. Тоді дослідники поділили вимірювання за станом магнітного поля Землі.
Виявилося, що коли магнітне поле було спокійним, собаки частіше розташовувалися вздовж осі північ–південь — мордою або на північ, або на південь — і уникали напрямку схід–захід. Під час магнітних бур чи швидких коливань поля тварини сідали у довільних напрямках.
Спокійний стан поля траплявся приблизно в кожному п’ятому спостереженні, тож у загальній масі вимірювань ця вісь «губилася». Навіщо собакам така орієнтація, самі автори дослідження називають загадкою. У цій роботі також не перевіряли, чи пов’язане кружляння перед присіданням з магнітним полем: фіксували лише положення вже присілої тварини, а кількість кіл до цього не рахували.
У іншому експерименті та ж наукова група спостерігала мисливських собак і також помітила, що перед тим, як повернутися до господаря новою дорогою, тварини пробігали приблизно 18 метрів уздовж тієї ж осі північ–південь.
Як перевірити напрямок у власного собаки
Якщо хочете поекспериментувати, знадобиться компас — підійде й додаток у телефоні. Вийдіть з собакою на відкрите місце, подібне до умов дослідження: далеко від доріг, ліній електропередач і суцільних парканів.
- Чекайте, поки собака сяде, і в момент випорожнення фіксуйте напрямок уздовж спини — від хвоста до голови.
- Північ і південь вважаються однаково «правильними»: головне, щоб тварина стояла на цій осі, а морда могла бути спрямована в будь-який із двох боків.
- Зробіть не один, а кілька вимірювань — у дослідженні брали до уваги собак, для яких було щонайменше п’ять замірів.
Якщо у вашому випадку ніякої закономірності не вийде, дивуватися не варто: магнітне поле спокійне лише приблизно в кожному п’ятому спостереженні, а в інший час орієнтація за віссю у собак «розмивається».
Чому собака загрібає землю лапами після туалету
Ще одна характерна деталь — коли після випорожнення тварина енергійно загрібає землю задніми лапами. Фахівці вважають, що так собака залишає додаткові мітки: на лапах є пахучі залози, а борозни в ґрунті добре помітні іншим тваринам.
Те, що земля летить не на купку, а вбік, не є помилкою: закопувати її собака й не намагається. Скребуть не всі, і це теж варіант норми. Втручатися немає потреби, якщо тварина не псує газон і не може поранити лапи.
Коли кружляння може бути приводом для візиту до ветеринара
Хоча саме по собі кружляння перед дефекацією не є проблемою, іноді надто наполегливі й безуспішні спроби можуть свідчити про нездужання. Насторожують такі ознаки:
- собака довго й багато крутиться, знову і знову намагається присісти, але результату немає;
- тварина «їздить» задом по землі;
- супроводжує спроби скигленням або явним дискомфортом.
Так може проявлятися закреп. Ветеринари радять зателефонувати лікарю, якщо дефекації немає 48–72 години. Схожі безрезультатні спроби бувають і тоді, коли тварині важко помочитися, і інколи це помилково сприймають як закреп.
Якщо неясно, що саме не вдається собаці — сходити «по-великому» чи помочитися, розібратися має ветеринарний лікар.
