Коли кішка обхоплює вашу руку лапами без випущених кігтів, це не випадковість. Так вона звертається до вас із проханням чи зауваженням — важливо лише «прочитати» сигнал за її позою, вухами, хвостом і загальним настроєм.
Кошенята вчаться стримувати кігті та силу укусу у віці приблизно від трьох до семи тижнів. Під час ігор із матір’ю та братами й сестрами вони швидко засвоюють: вкусив надто сильно — інше кошеня пискне або просто піде. Дорослі кішки потім користуються цим досвідом: м’яка лапа без кігтів — спосіб щось «сказати», не вдаючись до болючих засобів.
Коли кішка просить: «Досить»
Уявіть, що вас довго гладять по спині в одному й тому самому місці: спершу приємно, а згодом починає дратувати. З кішками відбувається схоже. Вона сама застрибнула вам на коліна, ви гладите її, а за мить лапа раптово з’являється на вашій руці.
Такий дотик часто є першим, досить м’яким способом сказати: «Мені вже некомфортно». Якщо цей сигнал проігнорувати, наступним етапом можуть стати подряпини чи укус.
Перед начебто раптовою атакою зазвичай помітні дрібні попередження:
- різко повертає голову до руки;
- починає активно смикати хвостом;
- відводить вуха назад або притискає їх до голови;
- по спині проходить ніби «хвиля», розширюються зіниці.
У такій ситуації краще спокійно прибрати руку й дозволити кішці відійти. Навіть якщо вона показує живіт із довірою, дотик до нього часто провокує хапання лапами. Лапи теж належать до зон, де кішкам найменше подобаються погладжування. Безпечніше обмежитися головою й щоками.
Коли лапа — це прохання або запрошення
Інколи м’який дотик лапою — це просто спосіб привернути вашу увагу. Кішка торкається руки й одразу йде до кухні, озираючись, — найімовірніше, кличе до миски. Побігла до дверей — просить відчинити.
Багато тварин будять господаря на світанку: сідають біля подушки й торкаються лапою обличчя. Так вони можуть показувати голод, нудьгу, бажання гратися або звичку прокидатися в цей час. Якщо ви не реагуєте, після кількох м’яких дотиків у хід уже можуть піти й кігті.
Такі «звернення» кішки засвоюють дуже швидко. Якщо після кожного дотику ви відразу насипаєте корм, лапа легко перетворюється на зручний спосіб «замовити» їжу, а ранкові підйоми можуть ставати щораз ранішими. Зміцнюють таку звичку й розмова, і сміх у відповідь.
Карати за це не варто. Краще подбати, щоб тварина достатньо гралася вдень, а ввечері влаштовувати їй активне «полювання» з іграшкою. Їжу можна розділити на кілька прийомів. Декому допомагає автоматична годівниця, що відкривається у визначений час.
«Ще трохи, будь ласка»
Буває й навпаки: ви перестаєте гладити, а кішка кладе лапу на вашу руку. Якщо при цьому вона підсовує голову під долоню, треться щоками, її тіло розслаблене — це часто означає: «Не зупиняйся, мені подобається».
Орієнтуватися лише на муркотіння не варто, адже кішка муркоче і тоді, коли просто прагне уваги. Корисною може бути «правило трьох секунд»: гладьте щоки, голову чи підборіддя приблизно три секунди, потім припиніть. Якщо кішка тягнеться до руки, можна погладити ще три секунди. Не простягається — на цьому варто зупинитися.
Одна й та сама кішка може спочатку лапою просити більше ласки, а через хвилину — тією ж лапою зупинити дотики. Скільки контактів вона готова витримати, залежить від збудження, самопочуття і місця, до якого торкаються.
Коли лапа — це просто близькість
Інколи кішка просто лежить поруч і тримає лапу на вашій руці — без подальших рухів. У такому разі їй, найімовірніше, просто комфортно біля вас, і гладити її зовсім не обов’язково. Деякі тварини люблять бути поряд, але не надто терплять постійні дотики.
Якщо вона починає по черзі натискати на вас передніми лапами, наче «місить тісто», це рух із дитинства. Так кошенята «топчуть» маму під час годування. На подушечках лап розташовані пахучі залози, тож кішка ще й залишає на вас свій запах.
Якщо вона робить це з випущеними кігтями, сварити не обов’язково. Зручніше покласти на коліна плед або ковдру, щоб захистити шкіру.
Гра, полювання й «атаки» лапами
Коротке, швидке «пац» по нозі з подальшим стрибком убік часто означає запрошення до гри в полювання. Для молодих і активних тварин це нормальний спосіб розпочати розвагу.
Коли ж кішка притягує руку до живота, хапає її обома передніми лапами, кусає й активно б’є задніми, це сильніше нагадує справжнє полювання або дуже бурхливу гру. Так часто поводяться кошенята й коти до двох років, особливо якщо багато часу проводять на самоті.
Рука нерідко стає «здобиччю», якщо з дитинства з кішкою гралися пальцями: поки вона маленька, болю майже немає, але з часом укуси та подряпини стають серйознішими. Тому краще використовувати іграшки — вудочки з пір’ям, м’ячики, зіжмаканий папір.
Якщо кішка вже вчепилася в руку, різко смикати її не варто: утікаюча «жертва» лише ще більше розпалює мисливський інстинкт. Краще завмерти, не кричати, повільно відвести руку і кинути вбік паперову кульку чи іншу іграшку, на яку вона може переключити увагу.
