Неприємний симптом виникає, коли виробляється недостатньо слини. Сухість у роті може впливати на мовлення, ковтання, сон і навіть здоров’я зубів. Причини можуть бути різними – від зневоднення та прийому ліків до хронічних захворювань. Існують перевірені способи, які допоможуть впоратися з цією проблемою.
Пийте більше води
Це найпростіший і найефективніший крок. Тримайте пляшечку під рукою і робіть ковтки протягом дня. Можна смоктати кубики льоду або несолодкі льодяники.
Використовуйте жувальні гумки
Вони стимулюють вироблення слини. Обирайте продукти з ксилітом. Ця речовина зволожує ротову порожнину і є безпечною для зубів. Пам’ятайте, що його надлишок може викликати розлад шлунку.
Зробіть вибір на користь імбирного спрею
Дослідження підтверджують ефективність засобу. Водночас, ні капсули імбиру, ні чай не дають такого ж результату.
Зволожуйте повітря
Якщо ви спите з відкритим ротом, встановіть у спальні зволожувач повітря. Сухе повітря, особливо взимку, посилює дискомфорт.
Спробуйте спеціальні засоби
В аптеках можна знайти цілий ряд засобів від сухості в роті. Це ополіскувачі для рота, зволожуючі гелі, спреї та льодяники, що містять пілокарпін або ксиліт.
Уникайте продуктів і звичок, які посилюють неприємний симптом
Кофеїн, алкоголь, кислі соки, такі як апельсиновий, можуть погіршити стан. Сухість у роті викликають куріння і нікотин, прийом антигістамінних препаратів.
Змочуйте їжу
Якщо вам важко їсти сухий корм, додавайте бульйон, соуси, йогурт, молоко. Це полегшує жування та ковтання.
Доглядайте за порожниною рота
Сухість підвищує ризик розвитку карієсу та запалення ясен. Використовуйте зубну пасту з фтором, м’яку зубну щітку та ополіскувач для порожнини рота без спирту.
Зволожуйте губи
Використовуйте бальзам без агресивних компонентів, бажано на вазеліновій основі. У складі не повинно бути фенолу, ментолу, саліцилової кислоти.
Визначте причину та лікуйте основне захворювання
Сухість у роті може бути симптомом діабету, гормональних змін під час менопаузи або побічним ефектом хіміо- чи променевої терапії. Зверніться до лікаря, якщо стан не проходить або супроводжується іншими ознаками: печінням, утрудненим мовленням, проблемами з ковтанням, тріщинами на язиці та губах.
Зверніть увагу, що інформація, надана в цій статті, призначена лише для ознайомлення. Стаття не закликає до самолікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації щодо лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
