На поверхні тушки можуть перебувати бактерії, що викликають харчові інфекції. Багато господинь замислюються: чи потрібно мити курку перед приготуванням? Які заходи необхідно передбачити, щоб уникнути проблем зі здоров’ям.
На курці та в її соках можуть бути присутніми сальмонела та кампілобактер – бактерії, які спричиняють харчові отруєння. Унаслідок цього спостерігаються діарея, блювота та болі в животі. Однак промивання курки не позбавляє бактерій, а, навпаки, збільшує ризик зараження.
Коли вода стикається з м’ясом, розбризкуються мікроскопічні краплі, які можуть потрапити на раковину, стільницю, кухонне начиння, продукти, що знаходяться поруч. Бактерії повністю знищує теплова обробка. Якщо курку приготувати за температури не нижче 74°C, ризик зараження зникає.
Кого турбують залишки соку на м’ясі, можна промокнути тушку паперовим рушником, а потім відразу його викинути. Після контакту із сирим птахом необхідно обов’язково вимити руки, продезінфікувати поверхні та посуд, що стикаються з м’ясом.
Деякі кухарі воліють замочувати курку в солоній воді або маринаді. Це не покращує безпеку продукту, а лише впливає на смак і текстуру. Не використовуйте мийні засоби або оцет – вони не вбивають бактерії, але можуть зробити м’ясо непридатним для вживання.
Якщо ви все ж вирішили замочити курку, дотримуйтесь запобіжних заходів:
- Злийте використану рідину в раковину, потім поверхню продезінфікуйте.
- Добре вимийте контейнер, у якому перебувало м’ясо.
- На час замочування покладіть курку в холодильник.
Щоб мінімізувати ризик зараження, дотримуйтеся простих правил:
- Зберігайте птицю на нижній полиці холодильника. Її сік не стікатиме на інші продукти.
- Використовуйте окрему обробну дошку для м’яса – не нарізайте на ній овочі, хліб.
- Дезінфікуйте всі поверхні, які контактували із сирою куркою.
- Застосовуйте кухонний термометр – птах вважається безпечним за температури 74°C у найтовстішій частині.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.