Надмірний плач іноді буває ознакою депресії, тривоги чи певних неврологічних станів. Часом після сильних сліз людина відчуває розумове та емоційне полегшення, освіжається її тіло. Чому важливо дозволити собі поплакати.
Користь зору
У захисті здоров’я очей свою роль відіграють три типи сліз:
- Базальна секреція. Постійний процес підтримує вологість кон’юнктиви та рогівки, видаляє з поверхні бактерії.
- Рефлекторні сльози. Це реакція на різання цибулі, дим, сильні спеції, потрапляння сторонніх частинок.
- Сльози як у відповідь емоції. Вони унікальні тим, що містять білки та гормони, які відсутні у перших двох типах. Ці сполуки мають розслаблюючі та знеболювальні властивості. Вони регулюють роботу організму, повертають їх у стабільний стан.
Плач сприяє зволоженню очей, що покращує зір. Сльози очищають, видаляють потенційно шкідливі подразники довкілля. У них 98% становить вода, решта – сіль, жирні олії, 1500 різних білків, а також антибактеріальна хімічна речовина, що протистоїть інфекціям. Сльози потрібні для сухих очей. З проблемою часто стикаються користувачі комп’ютерів.
Емоційне очищення
Плач має ефект, що приносить полегшення. Це природний спосіб виявити та вивільнити смуток, гнів та радість. Придушення емоцій призводить до розвитку психічних проблем та хвороб, тому вони мають вириватися назовні. Плач зменшує напругу та негативні почуття, викликає легкість та ясність.
Як часто можна лити сльози
Психологи стверджують, що жінки виплескують свої емоції у такий спосіб кілька разів на місяць. Чоловіки це роблять набагато рідше, але все залежить від особистості та життєвих обставин.
Надмірний плач – симптом таких розладів, як депресія та тривога. Він буває неконтрольованим при неврологічних станах, що виникають внаслідок травм чи порушень роботи головного мозку. Людина, яка часто ллє сльози, має звернутися за медичною допомогою.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
