Не тільки вітамін С, а й додавання глутатіону також важливе як при проблемах з печінкою, так і при появі зморшок або плям, а також для зміцнення імунної системи. Корисна інформація для тих, хто цікавиться добавками глутатіону та вітаміну С.
Вітамін С зміцнює імунну систему
Вітамін С виконує низку важливих функцій в організмі. До них відносяться такі завдання як зміцнення імунної системи, посилення засвоєння заліза, стимулювання вироблення колагену, захист клітин від пошкодження вільними радикалами за рахунок антиоксидантної дії.
Добова потреба у вітаміні С може змінюватись в залежності від віку, статі, стану вагітності та особистого стану здоров’я. Зазвичай добова доза, що рекомендується, для дорослих становить в середньому 60-90 мг.
Вітамін С можна сприймати як самостійний вітамін
Мультивітаміни також можуть допомогти задовольнити цю потребу за допомогою вітаміну С, який зазвичай містять.
Вітамін С особливо міститься у свіжих фруктах та овочах. Продукти, які є одними із джерел вітаміну С:
- апельсини;
- мандарини;
- полуниця;
- ківі;
- брокколі;
- солодкий перець;
- плоди шипшини.
Вітамін С зміцнює імунну систему, захищає клітини завдяки своїй антиоксидантній дії, збільшує засвоєння заліза, знижуючи ризик анемії. Він також сприяє здоров’ю шкіри, сприяючи виробленню колагену.
Дефіцит вітаміну С часто пов’язаний із захворюванням, відомим як скорбут
Симптоми можуть включати втому, слабкість, синці на шкірі та схильність до кровотеч. Оскільки вітамін С є водорозчинним вітаміном, його надлишок виводиться із сечею, але його надмірне споживання може спричинити деякі побічні ефекти. Прийом високих доз вітаміну С може призвести до таких проблем, як діарея, біль у животі та утворення каменів у нирках.
Тому слід дотримуватись рекомендованої добової норми прийому. Довгострокове використання високих доз вітаміну С не рекомендується. Але було показано, що початок прийому вітаміну С у перші дні інфекції у періоди зараження призводить до скорочення тривалості інфекції. З цієї причини ми повинні приділяти більше уваги споживанню вітаміну С з їжею у повсякденному житті та намагатися приймати добавки з вітаміном С у періоди зараження.
Що таке глутатіон
Глутатіон – це антиоксидант, який природно міститься в організмі. Антиоксиданти – це сполуки, які захищають клітини від ушкоджень, спричинених вільними радикалами. Вільні радикали можуть виникати як побічний продукт нормальних метаболічних процесів в організмі та викликати пошкодження клітин.
Він може захистити клітини від окислювального стресу
Антиоксидантний ефект глутатіону, званий вільними радикалами, захищає клітини від окислювального стресу, нейтралізуючи сполуки, шкідливі для клітини та ДНК. Він забезпечує “підтримку імунної системи”, допомагаючи клітинам імунної системи підтримувати нормальне функціонування. Так звана “детоксикація” допомагає виводити токсини з організму шляхом нейтралізації їх у печінці.
Дефіцит глутатіону може виникати через кілька факторів
Ці фактори можуть включати старіння, вплив токсинів навколишнього середовища, недоїдання, стрес та деякі стани здоров’я.
При дефіциті глутатіону клітини можуть бути пошкоджені
Симптоми можуть виявлятися у вигляді втоми та слабкості через зниження вироблення енергії через пошкодження клітин при дефіциті глутатіону, ослаблення імунної системи, проблем з печінкою та подібних проблем зі шкірою, таких як тьмяність, зморшки або плями на шкірі.
Щоб підвищити рівень глутатіону, ми можемо їсти продукти, що містять сірку
Споживання продуктів, що особливо містять сірку, для підвищення рівня глутатіону сприяє виробленню глутатіону. Прикладами цієї групи є такі овочі, як часник, цибуля, капуста, броколі. Селен є будівельним блоком ферменту, що називається глутатіонпероксидазою.
Продукти, що містять селен, можуть включати бразильські горіхи, тунець та м’ясо індички. А адекватне споживання селену може підвищити рівень глутатіону. Добавки глутатіону можуть забезпечити пряме споживання. Однак необхідні додаткові дослідження ефективності цих добавок.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
