Ніхто не застрахований від нещасних випадків. Вони відбуваються у спорті, внаслідок катастроф, стихійних лих. Травми позбавляють людину фізичної активності, що серйозно впливають на психічний стан. Що про це корисно знати.

Швидкість одужання

Травми однаково зачіпають тіло і розум. Деякі спортсмени після них відчувають величезний сором, депресію та тривогу. Негативні реакції ускладнюють процес загоєння, особливо якщо травма велика і потребує хірургічного втручання. Коли людина міцна психіка, відновлення відбувається швидше.

Довготривалі наслідки

Нещасні випадки заважають професіоналам та любителям займатися своїм видом спорту. Хронічний біль та фізичний параліч негативно впливають на психіку. У потерпілого розвиваються такі стани:

  • Депресія.
  • Самотність.
  • Тривога.
  • Гнів.
  • Напруга.
  • Безсоння.
  • Страх.

Вплив сильних почуттів

Вважається, що травма – – проблема тільки фізичного здоров’я. Вона викликає такі болючість, набряк, обмеження, рухливості, оніміння. Люди схильні думати, що з ними впоратися, все інше буде гаразд. Сильні емоції нерідко викликають розвиток діабету, захворювань серця, підвищують ймовірність інфаркту, інсульту, нових травм.

Стан після нещасних випадків іноді призводить до тривалого перебування в лікарні, дотримання постільного режиму будинку, обмеження фізичної активності. Якщо травма заважає займатися улюбленою справою, приносити дохід, це може закінчитися психічним виснаженням.

Пошкодження мозку

Його причиною стають падіння, зіткнення у спорті, автомобільна аварія, постріл кулі. Черепно-мозкова травма призводить до появи наступних симптомів:

  • Проблеми із особистістю.
  • Підвищена дратівливість.
  • Надмірна збудливість.
  • Порушення концентрацією уваги.
  • Втрата пам’яті.
  • Нетерпимість до поведінки інших людей.

Вплив ліків

Препарати для лікування травм полегшують біль, прискорюють загоєння. Деякі мають побічні ефекти, впливають на психіку. Іноді вони викликають такі проблеми:

  • Залежність.
  • Зміни особистості.
  • Сплутаність свідомості та дезорієнтація.
  • Почуття гніву та ворожості.
  • Зниження лібідо.
  • Складнощі з прийомом їжі.
  • Депресія.
  • Тривога.

Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here