Коли людина втрачає близьких людей, бореться зі страшним діагнозом, переживає розрив відносин, – це викликає сильні емоції, які змінюють життя. Наслідки втрати можуть мати істотні відмінності. Більшість людей проходить кілька стадій горя. Якими способами можна впоратися з ситуацією.
Заперечення
Ця стадія настає відразу після втрати. Людина може відчувати заціпеніння. Він не вірить в те, що трапилося, сподівається, що сталася помилка. Це захисна реакція, яка допомагає впоратися з сильними почуттями. Етап заперечення проходить швидко. Щоб його подолати, потрібно усвідомити, не можна ігнорувати або уникати того, що сталося.
Гнів
Це почуття виникає, коли людина починає миритися зі своєю втратою. Він можуть злитися на вищі сили, улюбленого за те, що він їх кинув або лаяти себе. Стадія заснована на уявленні про несправедливість життя. Щоб її подолати, необхідно пробачити того, хто заподіяв біль. Це стосується втрати роботи, розриву відносин і смерті.
Переговори
На цьому етапі людина шукає проблиск надії, що втрату можна якимось чином відшкодувати. Переговори йдуть на внутрішньому рівні, іноді даються обіцянки про зміну життя. Їх мотив в почутті провини, що не приділяли близькій людині достатньо уваги, заподіяли комусь біль. Вихід із ситуації – пробачити себе і прийняти факт, що повернутися назад не можна.
Депресія
Це найгірша і болюча стадія. Людина в горі відчуває глибоку печаль, відсутність інтересу до спілкування, відчуває заціпеніння і замкнутість. Справитися з таким станом допомагають бесіди з друзями, родиною, похід в кіно, на концерт, допомога психотерапевта.
Ухвалення
Це заключна стадія горя. Людина примиряється з втратою і ситуацією, він здатний повернутися до життя. Ухвалення не означає, що він більше не сумує і не сумує за коханій людині. Просто настала пора прийти до стану, коли можна впоратися з горем і повністю брати участь у своєму житті.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
