Дієти з високим вмістом рослинних волокон мають переваги для здоров’я. У раціоні більшості людей присутня тільки половина необхідної норми клітковини. Продукти, які її містять, корисно використовувати в свіжому, сушеному і замороженому вигляді. Що необхідно знати про це важливому компоненті харчування.
Розчинна проти нерозчинної
Клітковина в продуктах може бути присутнім в двох видах, які відрізняються по впливу на організм:
- Розчинна міститься в ягодах, бобових і горіхах. Вона має гелеобразную текстуру, яка уповільнює травлення і дає почуття ситості.
- Нерозчинні волокна є в темно-зелених овочах, яблуках, моркви. Вони допомагають просуванню їжі по шлунково-кишковому тракту, сприяють швидкій евакуації перероблених продуктів.
Важливо знати, що під час приготування соку втрачається велика частина нерозчинних волокон. Частина, що залишилася рідина швидше потрапляє в кров, може привести до стрибків інсуліну.
Здоров’я кишечника
У раціоні повинні бути присутніми обидва види волокон, тому що вони грають важливу роль в процесі травлення. Клітковина нормалізує перистальтику кишечника за рахунок збільшення обсягу. Їжа буде легше проходити, зменшиться ймовірність запорів. Великий вміст клітковини покращує стан при геморої, захворюваннях прямої кишки, синдромі роздратованого кишечника.
Інсулін і контроль глюкози в крові
Розчинні волокна уповільнюють всмоктування цукру. В результаті відбувається послідовне перетворення вуглеводів в глюкозу, яка використовується в якості енергії. Це допомагає підтримувати стійкість до інсуліну.
Холестерин і здоров’я серця
Згідно з дослідженнями, люди, які застосовували дієти з високим вмістом клітковини, мали на 40% менше ризик серцевих захворювань. Волокна, присутні в горіхах, насінні і зернових культурах, знижують рівень холестерину, призводять в норму високий артеріальний тиск.
Вага
Регулярне вживання клітковини забезпечує відчуття ситості. Харчові волокна допомагають приборкати тягу до їжі і переїдання.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
