Скорбота про втрату – один із видів стресу. Смерть близьких людей, розрив відносин, відхід із роботи змінюють життя людини, можуть вплинути на нього фізично та емоційно. Чому це відбувається, як впоратися з ситуацією.

У житті трапляється багато подій, пов’язаних із втратами та горем, і люди переносять по-різному. Почуття, які відчуває людина, наслідують певні шаблони:
-
- Заперечення. Він не зовсім усвідомлює втрату або намагається жити, не стикаючись повністю зі своїм горем.
- Гнів – почуття дратівливості, запальності чи звинувачення себе чи інших у втраті. Нерідко це форма роздуму «якби тільки». Наприклад: “Якби тільки я подзвонив, я зміг би їх врятувати”.
- Депресія. Вона може включати почуття смутку, плаксивості та втрати надії.
- Прийняття. Навчитися жити зі своєю втратою як з «новою нормою». Стадії горя краще розглядати як взаємопов’язану мережу, а не послідовний чи лінійний процес. Вони можуть бути в будь-якій черговості і навіть одночасно.
- Прискорене серцебиття.
- Виснаження та проблеми зі сном.
- Запаморочення та тремтіння.
- Високий кров’яний тиск.
- Напруга м’язів і стиснення щелеп.
- Проблеми з сном. шлунком та травленням.
- Ослаблення імунної системи, вразливість до інфекційних захворювань.
Щоб впоратися з горем, психологи дають такі рекомендації:
-
-
- Визнайте, що наслідки втрати для емоцій, поведінки та тіла є нормальними переживаннями.
- Подбайте про себе. Вживайте здорову їжу, висипайтеся, ходіть на прогулянки, вибирайтеся на природу.
- Шукайте підтримку. Щоб зцілитись, горе має бути засвідчене. Поділіться своїми думками почуттями та спогадами з друзями або членами сім’ї.
- Повертайтеся до свого життя з домашніми справами, роботою – це допоможе відновитися.
- Зверніться за медичною допомогою, якщо ситуація триває протягом тривалого періоду і включає серйозні емоційні чи фізичні симптоми.
-
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.