У журналі Nature Nanotechnology стаття, в якій розповідається про новий метод ранньої діагностики хвороби Альцгеймера. Дивно, але діагностичний метод має ще й терапевтичний потенціал.

Photo by Jeremy Wong on Unsplash

Хвороба Альцгеймера вражає одного з дев’яти осіб, які досягли 65 років. Для західного світу це велика проблема. Крім очевидної гуманістичної складової, ця проблема має ще й економічну. З економічної точки зору, людина, яка захворіла на нейродегенеративну хворобу в зрілому віці (а сьомий десяток – це в розвинених країнах вже не зовсім або навіть зовсім не старість), з дуже досвідченого фахівця і повноцінного члена сім’ї перетворюється на людину, яку держава та/або сім’я повинні утримувати і за яким треба ретельно доглядати у побуті. Підраховано, що у 2014 році хвороба Альцгеймера коштувала Сполученим Штатам Америки 200 мільярдів доларів, а, за прогнозами, у 2050 році коштуватиме більш ніж трильйон. І це тільки прямі витрати, а не, наприклад, дружина, змушена звільнитися з роботи, щоб чоловік не підпалив будинок.

Симптоми хвороби Альцгеймера починають проявлятися, коли на молекулярному рівні процес її розвитку вже давно, коли нервова тканина вже незворотно пошкоджена. У цей момент вже пізно щось лікувати (можливо, колись винайдуть ліки, що відновлюють нервову тканину, але поки їх немає), процес розвитку хвороби можна тільки сповільнити, та й то не надто.

На тій Стадії, коли людині ставиться діагноз, в головному мозку можна виявити ?-амілоїдні бляшки, досить великі структури з білка ?-амілоїду, що став нерозчинним. Однак ще раніше (іноді років на десять) виникають олігомери (від грецької ?????? – малий) ?-амілоїду. Вони вражають синапси в головному мозку та починають знищувати спогади.

Це якраз та стадія, на якій терапія могла б виявитися дуже ефективною, тому що нервова тканина ще відносно ціла і неушкоджена. Досі єдиною можливістю виявити ?-амілоїдні олігомери була пункція спинномозкової рідини. Ця інвазивна процедура, і її не робитимуть усім поспіль зовні здоровим людям, щоб переконатися, що через десяток років у них не розвинеться хвороба Альцгеймера.

Для неізвазивної діагностики найкраще підходить магнітно-резонансна томографія. Проблема в тому, що олігомери ?-амілоїду самі по собі не видно на томограмах, тому що, по-перше, вони занадто малі, а по-друге, тому що атоми, що входять до їх складу, не сильно відрізняються за своїми електромагнітними властивостями від атомів інших молекул. Автори роботи вигадали, як зробити так, щоб помітна відмінність з’явилася.

Для цього дослідники взяли антитіла до ?-амілоїду та з’єднали їх з магнітними наночастинками. Отримані кон’югати вводилися мишам як крапель у ніс. Передбачалося, що з нюхових нейронів частинки потраплять у мозок. Так і сталося. Антитіла заякорювали магнітні частинки у місцях скупчення олігомерів ?-амілоїду, і магнітно-резонансна томографія показувала темні плями у цих місцях. Таких плям немає на томограмах мишей без хвороби Альцгеймера. Подібні результати були також показані в експериментах з нервовою тканиною людей, які померли від хвороби Альцгеймера.

Фактично автори ставили собі завдання створити систему для ранньої неінвазивної діагностики хвороби Альцгеймера. Це завдання вони виконали. Маючи можливість у реальному часі відслідковувати кількість і поширення ?-амілоїду, вчені зможуть точніше і швидше оцінювати ефективність ліків, що розробляються ними.

Але може виявитися, що вони її перевиконали. Виявилося, що миші з хворобою Альцгеймера, яким вводили експериментальну речовину, частково пропадали симптоми хвороби. Тобто те, що було заплановано як засіб для діагностики, виявилося певною мірою і ліками.

Матеріали новинного характеру не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед прийняттям рішення порадьтеся з фахівцем.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here