Американські вчені з Університету Штату Флорида з’ясували, що 183 мільйони років тому масове вимирання океанічної фауни відбулося через скорочення молібдену в океанах планети. Дослідницька робота опублікована в журналі AGU Advances.
У своїй науковій роботі експерти аналізували гірські породи з трьох місць в канадській провінції Альберта, які були частиною океану, що омивав древній суперконтинент Пангею.
Молібден (Mo)-окисно-відновний слідовий метал (RSTM), який в незначних концентраціях є в океанах. Коли води океану стають аноксичними та сульфідними, його рівень у морській воді стає низьким. Але через це страждають живі організми, яким потрібен той мікроелемент для роботи багатьох ферментів.
Починаючи з плінсбахського ярусу, вчені виявили значне зниження Мо в морській воді-приблизно 41 мільярда тонн молібдену. Вони також з’ясували, що було поховано набагато більше вуглецю — 244 трильйонів тонн. Для таких показників необхідно щоб 3,25% дна океану було покрито евксініческімі — сульфідними — водами.
Експерти зробили висновки, що T-OAE було викликано глобальною евксинією.
Вчені також відзначили, що сьогодні Світовий океан втрачає кисень з високою швидкістю. Якщо подібна тенденція продовжиться, то в майбутньому може статися ще одна катастрофічна реорганізація морської екосистеми. І це відбудеться не тільки через втрату кисню, але і через значне зменшення рівня мікроелементів, необхідних для живих організмів.
