Найперший штучний супутник був запущений на орбіту Землі в 1957 році. Сьогодні таких супутників-безліч. Але яким чином їх тестують перед запуском?

В основному штучні супутники літають на висоті приблизно 36 тисяч кілометрів від поверхні Землі. На ці космічні апарати впливають відразу кілька факторів. Це різні механічні дії, вакуум (тобто відсутність тиску), екстремальні температури і їх швидкі перепади, випромінювання і радіація.

Обов’язково перевіряють супутники перед запуском на те, які температури вони здатні витримати, і на здатність перебувати у вакуумі. Застосовуються для цього особливі камери. Вони являють собою великі конструкції, що імітують космічний простір. Усередині такої камери розташований поворотний стіл.

У подібному стенді з нержавіючої сталі просто знаходяться кілька систем. Серед них-Вакуумна, а також система по створенню низьких і високих температур.

За рахунок вакуумної системи забезпечується тиск до 10-9 Торр. Вдається досягти цього за допомогою відкачування атмосфери всередині. Необхідна ж температура створюється за допомогою інфрачервоних нагрівачів (висока температура) або алюмінієвих екранів зі спиртом і рідким азотом (низька температура).

Крім того, додається ще система імітації випромінювання Сонця. Така система оснащена фокусуючими дзеркалами, який створюють локальний тепловий потік.