Біологи відкрили унікальне за структурою антитіло, здатне повністю нейтралізувати вірус лихоманки Зіка в культурах клітин і в тілі піддослідних тварин навіть при наднизьких концентраціях. Ця молекула послужить основою для створення перших ліків від даної хвороби, повідомила в п’ятницю прес-служба американського Корнельського університету.

Image by MasterTux from Pixabay

“Відкрите нами антитіло може бути використано двома шляхами. Його можна застосовувати для швидкої нейтралізації частинок вірусу Зіка в кровотоці вже заразилися вагітних жінок або ж для профілактики даного захворювання в тих регіонах Землі, де виникають спалахи лихоманки Зіка”, – заявила професор Корнеллського університету в Ітаці (США) Саллі Пермар, чиї слова наводить прес-служба вузу.

Вперше лихоманка Зіка, переносником якої є комар Aedes aegypti, була виявлена в 1947 році в Уганді. Спалахи захворювання згодом реєструвалися в Азії, Африці, Південній і Північній Америці, а також в Тихоокеанському регіоні. Останній великий спалах цієї хвороби стався в 2015-2016 роках в Латинській Америці, де був відкритий небезпечний побічний ефект зараження вірусом Зіка (ZIKV) – мікроцефалія у дітей, чиї матері заразилися лихоманкою Зіка під час вагітності.

Професор Пермар і її колеги знайшли рішення цієї проблеми під час вивчення зразків крові десяти вагітних мешканок Бразилії, які перенесли лихоманку Зіка в 2015-2016 роках під час останнього великого спалаху цієї хвороби на території Латинської Америки. Вчені припустили, що в цих пробах можуть бути присутніми антитіла, здатні захистити плід від проникнення в нього частинок ZIKV.

Керуючись цими ідеями, молекулярні біологи витягли антитіла з зразків крові та проаналізували, як вони взаємодіяли з різними варіаціями збудника лихоманки Зіка. Ці досліди привели до відкриття унікального антитіла DH1017, яке в теорії не повинно було нейтралізувати частинки ZIKV, так як воно відноситься до антитіл з класу IgM, чиї молекули організм виробляє при першому зіткненні з патогеном.

На практиці, як показали перші досліди з синтетичними копіями молекули DH1017, це антитіло активно з’єднувалося з оболонкою вірусу Зіка і повністю нейтралізувало цей патоген навіть при наднизьких концентраціях. Це відбувалося як при дослідах в культурах клітин, так і під час експериментів на вагітних мишах, заражених смертельними дозами частинок ZIKV.

Наступні досліди вказали на те, що висока ефективність дії цього антитіла пояснюється його унікальною структурою. Вона дозволяє цим молекулам з’єднуватися з оболонкою вірусу за допомогою п’яти окремих ланцюжків амінокислот, а не двох, як це роблять звичайні противірусні антитіла з класу IgG, що приблизно в п’ять разів підвищує ефективність роботи DH1017 в порівнянні з його IgG-аналогами.

Найближчим часом вчені планують перевірити безпеку і ефективність цих антитіл в ході дослідів на мавпах та інших тварин. Успішне завершення цих експериментів відкриє дорогу для проведення клінічних випробувань на добровольцях, що необхідно для впровадження DH1017 в медичну практику, підсумували біологи.