Лихоманка змушує людину почуватися дискомфортно. Підвищення температури супроводжують біль у всьому тілі, втому. Такий стан зустрічається у дітей та дорослих, може тривати тривалий час. Існує кілька способів безпечно збити температуру, покращити самопочуття.
Відпочивайте
Коли у вас жар, чиніть опір бажанню зайнятися справами. Щоб працювати належним чином, імунна система потребує відпочинку. Якщо вийде, поспіть або згорніться калачик з гарною книжкою або послухайте подкаст.
Пийте
При високій температурі людина сильно потіє, що може призвести до зневоднення. Гідратація прискорює одужання, поновлює функціонування всіх систем організму. Корисно пити воду, трав’яний чай, компоти чи морси. Виключіть каву, тому що напій має сечогінну властивість, може посилити зневоднення.
Охолодіть організм
Для цього корисно спробувати кілька способів:
- Періодично прикладайте під пахву на 10 хвилин холодний компрес. Метод не підходить для маленьких дітей.
- Прийміть ванну, душ кімнатної температури.
- Прикладіть прохолодну вологу серветку на лоб або задню частину шиї. Це необхідно зробити, якщо температуру супроводжує озноб. Як тільки зігрілися, заберіть зайві ковдри.
Важливо уникнути перегрівання, що підвищує ризик зневоднення. Будьте обережні, коли укутуєте маленьких дітей. У них не до кінця сформовано систему терморегулювання.
Використовуйте ліки без рецепта
Пам’ятайте, що температура – показник боротьби організму з хворобою. Не знижуйте її без потреби. Прочитайте інструкцію, зрозумійте дозування та частоту застосування препарату. Не використовуйте ліки для зниження температури, щоб піти на роботу або відправити дітей назад до школи. Пам’ятайте, що ви можете бути носієм інфекції та заразити оточуючих. Краще відлежати вдома.
Коли необхідно звернутися до лікаря
Медична допомога потрібна при появі таких симптомів:
- Сильний головний біль.
- Плутанина.
- Чутливість до світла.
- Сильна діарея або блювання.
- Висип.
- Запаморочення.
- Біль у шиї чи скутість.
- Проблеми з диханням.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
