Коли запальний процес захоплює руку, стають неможливими дії, які людина робить неусвідомлено. При артриті великого пальця проблему викликають відкривання банок, поворот ручок дверей, перенесення тарілки. Які симптоми супроводжують це захворювання, методи лікування в домашніх умовах.
Запалення охоплює суглоб, який відповідає за обертання, перевертання, стискання предметів у руці. При захворюванні відбувається знос хряща, в результаті кістки труться один про одного, з’являються біль і скутість.
Для артриту великого пальця характерні наступні симптоми :
- Збільшений розмір суглоба.
- Припухлість біля основи пальця.
- Біль при діях, пов’язаних із захопленням або ущипуванням, наприклад, застібання сорочки.
- Дискомфорт після тривалого використання руки.
- Кістковий горбок на суглобі, що обмежує рухи.
Захворювання спостерігається у людей віком 35–50 років . Жінки з ним стикаються вп’ятеро частіше, ніж чоловіки. У зоні ризику ті, у кого були переломи чи травми кисті, любителі хрумтіти кісточками пальців. За підозри на артрит лікар призначає аналіз крові, рентгенівське дослідження. Знімок покаже втрату кісткового хряща, наявність шпор.
Щоб полегшити біль, можна провести лікування в домашніх умовах. Лікарі дають наступні рекомендації:
- Прикладайте кілька разів на день грілку на 5–10 хвилин.
- Щоб зняти біль, спробуйте крижаний компрес.
- Приймайте нестероїдні протизапальні препарати.
- Зробіть м’яку шину, яка зафіксує великий палець, убереже його від зайвих рухів.
- Використовуйте парафінові ванни, пов’язки, що полегшують стан.
- Наносите протизапальні, знеболювальні креми.
- Виконуйте масажні рухи, робіть вправи на згинання-розгинання.
Спробуйте знизити навантаження на великий палець декількома способами:
- Використовуйте електричний консервний ніж або відкривалку на батарейках.
- Уникайте повторюваних дій, наприклад роботи ножицями.
- Використовуйте телефон із гучним зв’язком.
- Не носите речі в руках, покладіть їх у рюкзак.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
