Із цього продукту можна приготувати ідеальний десерт для людей похилого віку
Желатин не тільки допомагає приготувати смачні десерти та спрощує застигання холодця, але й надзвичайно корисний для суглобів та кісток. Добувають цю речовину з кісток, суглобів та хрящів тварин. У модних дієтах цей продукт згадується дуже рідко, хоча користь желатину для організму неоціненна.
Вживати порошковий желатин для здоров’я можна так: розчиніть 2 чайні ложки порошку в склянці теплої води і залиште на 15 хвилин. Потім випийте цю в’язку рідину.
Користь желатину для кісток та суглобів
Желатин удосталь містить лізин: речовина, яка зміцнює скелет і корисна для кісток. А колаген у складі порошку знімає біль у суглобах і робить їх рухливішими. Американські дослідження показали, що регулярне вживання желатину зменшує біль у пацієнтів із остеоартрозом.
Особливо корисний желатин для людей похилого віку, адже з віком колагену в організмі стає все менше.
Чим ще корисний желатин
Желатин дуже багатий колагеном – речовиною, корисною для здоров’я та молодості шкіри. Також цей продукт корисний для травлення: нормалізує роботу слизової оболонки шлунка, стимулює вироблення шлункового соку та допомагає їжі просуватися стравоходом.
У складі желатину налічується 18 амінокислот. Вони нормалізують рівень глюкози в крові та корисні для міцного сну, покращують роботу серцевих м’язів, прискорюють обмін речовин. Ваші нігті та волосся також будуть вдячні за регулярне вживання желейних страв.
Чим шкідливий желатин
Желатин може загущати кров, якщо вживати його дуже часто. Желейні страви не варто їсти людям із тромбами та густою кров’ю.
При каменях у нирках та жовчному міхурі від желатину варто відмовитися, оскільки він може посилити захворювання.
Людям, які страждають від запору та геморою, страви з желатином краще виключити з раціону.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
