Здається, вже в самій назві закладено наукове підтвердження плану харчування, що ґрунтується на хімії. Лужна дієта, як і ще, передбачає списки товарів, які потрібно вживати, і що перебуває під забороною. У чому її суть, можливі результати, небезпека для здоров’я.
В основі дієти лежить не підтверджений наукою факт, що зміна хімічного складу організму має суттєві переваги. Якщо вживати лужні продукти замість кислих або нейтральних, можна принести наступну користь здоров’ю:
- Позбутися зайвої ваги.
- Збільшити свою енергію.
- Запобігти розвиток хронічних захворювань.
Лікарі попереджають, що тіло самостійно регулює рівні рН. Над цим працюють легені, нирки, що видаляють метаболічні відходи. Деякі частини організму, наприклад, шлунок, мають кисле середовище. У крові рН становить 72-74. Якщо він вийде за межі цього діапазону, можливий летальний кінець. Яку б лужну їжу не їла людина, вона не здатна змінити рН крові.
Дієтологи вважають, що в основі цього плану харчування вживання продуктів з високою поживною цінністю. Він закликає відмовитись від цукру, упакованих виробів на користь свіжих. Така дієта заохочує цілісні продукти, які запобігають захворюванням у довгостроковій перспективі. Вони корисні для серця, сприяють зниженню ваги.
До раціону необхідно включити такі продукти:
-
- Злаки – дикий рис, овес та кіноа.
- Фрукти та несолодкий сік з них.
- Бобові.
- Некрохмалисті овочі – листову зелень, брокколі, моркву.
- Горіхи та насіння.
Мінус дієти в тому, що вона не використовує тваринні джерела білка. Цей елемент необхідний для зростання та відновлення м’язів, постачання організму поживними речовинами та енергією. У лужній дієті білки отримують з сочевиці, соєвих продуктів. Якщо жорстко дотримуватися такого плану харчування, це ускладнить споживання достатньої кількості корисних речовин. Внаслідок цього може відбутися зниження м’язової маси. Низький рівень заліза призводить до анемії, нестача кальцію небезпечна для здоров’я кісток.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
