Коли відбувається подразнення дихальної системи, в організмі виникає рефлекторна відповідь. Кашель – потужний видих через рот, який очищає легені, запобігає розвитку інфекції. З яких причин він переростає у хронічну, затяжну форму. Лікарі рідко вважають кашель ознакою серйозних проблем. При цьому він погіршує якість життя людини – викликає фізичну втому, провокує безсоння, призводить до напруги м’язів, захриплості голосу, пітливості, мимовільного сечовиділення. Медики відзначають кілька причин затяжного кашлю у дорослих.
Постназальний синдром
Він розвивається, коли виділення з носа стікають по задній стінці горла, дратують його. Кашель може з’явитися у людей, які хворіють на синусит, риніт, застуду, алергію. Додаткові симптоми – закладеність носа, нежить.
Астма
При цьому захворюванні людина, крім кашлю, відчуває задишку, хрипить при диханні. Стан може бути сезонним, посилюватись від впливу холодного, сухого повітря, певних ароматів та пари.
Кислотний рефлюкс
Проблема виникає, коли соки зі шлунка повертаються в стравохід. При цьому люди відчувають печію, кислий присмак у роті сильно кашляють.
Вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів
Як ускладнення можуть розвинутися бактеріальний синусит чи трахеобронхіт. Все це призводить до появи хронічного кашлю з мокротою, який може тривати понад два місяці. Пацієнти скаржаться на закладеність носа, виділення від світло-жовтого до коричневого кольору.
Використання інгібіторів АПФ
Препарати, призначені для нормалізації високого тиску, у 20% випадків викликають затяжний, сухий та уривчастий кашель. Стан покращує перехід на інші ліки.
Хронічний бронхіт
При цьому захворюванні відбувається подразнення дихальних шляхів. Найчастіше такий кашель зустрічається у курців зі стажем.
Еозинофільний бронхіт
Це тип запалення дихальних шляхів, при яких тести не показують ознак астми, але при біопсії мокротиння виявляються еозинофіли. Це клітини, що сигналізують про наявність бактеріальних інфекцій, алергічних реакцій, паразитів.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
