Доставка їжі та рідин з рота в травну систему – складне завдання. В акті ковтання бере участь безліч різних нервів та м’язів. Вони працюють, щоб взяти їжу, пережовувати її, а потім перемістити через стравохід у шлунок. Проблеми з ковтанням, які називають дисфагією, впливають на загальний стан здоров’я. Що необхідно про них знати.
Ковтання відбувається в три етапи, тому труднощі можуть виникнути в різних галузях: Порожнина рота. Проблеми пов’язані зі слабкістю м’язів, язиком та жуванням.
- Ротоглотка. Порушення виникають, коли язик проштовхує їжу або рідину в задню частину горла. У цей момент гортань (голосовий апарат) щільно закривається, дихання зупиняється, щоб запобігти попаданню сторонніх предметів у дихальні шляхи та легені.
- Травник. Труднощі з’являються в м’язовій трубці, яка доставляє їжу в шлунок. >
- Кашель.
- Посилені виділення слини.
- Відчуття, що їжа застрягла в горлі.
- Піч.
- Пневмонія.
Фактори, що викликають проблеми ковтання:
- Розлад моторики стравоходу. Якщо труднощі виникають з проковтуванням тільки твердої їжі, це швидше механічна проблема або непрохідність трубки. Коли складнощі виникають при вживанні рідин, причиною можуть бути м’язи та нерви. Вони змушують стравохід зазнавати скорочень.
- Проблеми в роті та горлі. Іноді вони пов’язані з м’язовою слабкістю після інсульту. Труднощі ковтання викликають неврологічні причини, наприклад, розсіяний склероз. Непрохідність їжі може бути спровокована новоутвореннями, опухлими залозами.
З дисфагією пов’язано кілька міфів, які заважають її успішному лікуванню:
- Проблеми виникають виключно після інсульту. Фактично для цього існує безліч причин.
- Розлад ковтання може вилікувати зміною дієти. Коригування раціону полегшує стан, але не усуває головного фактора, що спричинив порушення.
- Кислотний рефлюкс – це дисфагія. Шлунковий сік, який піднімається в стравохід, може викликати дискомфортні відчуття, але не завжди призводить до проблем ковтання.
Якщо причина дисфагії нервово- м’язові розлади або інсульт, лікування включає вправи. Вони спрямовані на зміцнення м’язів, покращення координації ковтання. Іноді при цьому використовують методи нервово-м’язової стимуляції. Важливо звернутися до лікаря на ранній стадії появи симптомів.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
