Дуже мало людей мають сумніви у користі чаю. Цей напій п’ють протягом тисячоліть, навіть з лікувальною метою. Правильно заварений натуральний листовий чай чудово втамовує спрагу, бадьорить, знижує рівень холестерину, нормалізує роботу серцево-судинної системи, уповільнює старішання і позитивно впливає на когнітивні здібності. Однак велика кількість плюсів напою не виключає наявності мінусів. Розповідаємо, що буде, якщо відмовитися від вживання чаю, і яку користь організму це може принести.
Ми часто забуваємо про те, наскільки багато кофеїну містить чай. Звичка пити його ввечері (і просто після 16:00) нерідко може стати причиною проблем зі сном. Навіть якщо повноцінне безсоння чай у вас не викликає, його регулярне вживання може впливати на якість сну, його глибину і спокій. Якщо відмовитися від вживання чаю, ви напевно помітите, що почали краще спати. Звичайно, якщо при цьому ви не зловживаєте кавою.
Крім того, відмова від чаю позитивно позначиться на здоров’ї зубів, а зокрема — на стані зубної емалі. Регулярне вживання міцно завареного напою може призвести до розвитку флюорозу — захворювання зубів, що викликається накопиченням фтору у організмі. Щоб цього уникнути, достатньо скоротити кількість споживаного чаю, а також зменшити час його заварювання до 3-5 хвилин.
Якщо ви хочете уникнути розвитку залізодефіцитної анемії, варто позбутися від звички запивати чаєм їжу. Дослідження, проведені у Каліфорнійському університеті у 2011 році, довели, що чай зв’язує отримане з їжею залізо, значно погіршуючи його поглинання організмом. Якщо регулярно пити чай разом з їжею, підвищується ризик розвитку дефіциту заліза, що загрожує неприємними наслідками: погіршенням стану шкіри, волосся, млявістю і порушенням когнітивних здібностей.
В цілому, якщо ви не хочете повністю відмовлятися від вживання чаю, не варто цього робити. Якщо не зловживати ним, не перевищувати час заварювання і не пити під час їжі, то організму він принесе лише користь.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
