Різкі простріли в спині та шиї найчастіше бувають при окципітальній невралгії. Це медична назва ураження нервових закінчень потилиці. Воно призводить до появи сильних болів, які починаються від верхньої частини шиї і поширюються до верхівки. Це специфічний тип головного болю, який не дуже поширений, але викликає дуже неприємні симптоми.
Факти про потиличну невралгію
- Розвивається при подразненні нервів між другим і третім шийними хребцями.
- Біль з’являється раптово.
- Зустрічається всього у 3-5 на 100 тис. людей.
- Сильно болить потилиця голови, але відчуття рідко поширюються на інші ділянки. -то серйозне.
- Не призводить до сліпоти.
Відмінності від головного болю
Потилична невралгія має специфічний механізм розвитку. Вона відрізняється від інших типів головного болю як ознаками, а й причинами виникнення. Невралгія – це наслідок подразнення потиличних нервів. Вони виступають продовженням волокон спинного мозку, біль розвивається лише у процесі їх руху. Це єдина причина потиличної невралгії, на відміну мігрені. Її можуть провокувати різні фактори – від артеріального тиску до інфекції.
Невралгія краще піддається лікуванню. У цього захворювання рідше трапляються рецидиви. Болі у потиличній частині голови не завжди означають невралгію. Вони можуть і при мігрені. Дискомфорт у лобовій чи тім’яній зоні ніколи не буває при окципітальній невралгії. При головному болю люди рідше звертаються до лікаря, а виразність симптомів при невралгії змушує просити про медичну допомогу.
Симптоми
Основна специфічна ознака потиличної невралгії – це коли болить шия ззаду біля основи черепа. Люди частіше скаржаться на простріли з одного боку, які поширюються знизу вгору (через очі до самої маківки). Дотики до шкіри голови теж спричиняють неприємні відчуття. Приступ може тривати кілька секунд або хвилин. Рідко він має затяжний характер.
Специфіка болю також має відмінні риси. Скарги зводяться до опису її як тупої, колючої, ріжучої. Головний біль у потилиці виникає при найменшому русі та напрузі м’язів шиї. Вона з’являється навіть при повороті голови, розчісуванні волосся або дотику до подушки. При виникненні судинних та інших проблем зі здоров’ям на тлі невралгії можуть виникати супутні ознаки.
Інші симптоми:
- оніміння області потилиці; li>слабкість;
- нудота та блювання;
- зміна кольору шкіри місця ураження;
- непереносимість гучних звуків і яскравого світла;
- сльозогінність;
- озноб;
- зниження чутливості в задній частині голови. =”articleSection”>Причини болю в потилиці
- Травми. Перелом, розтяг або розрив зв’язок при аваріях, падіннях або ударах. Ці стани призводять до пошкодження нервів. Наслідки травм можуть виникнути не відразу, а навіть після повного відновлення.
- М’язова напруга. Тривале перебування у вимушеній позі призводить до сильних спазм. Скуті м’язи тиснуть на нерви та викликають біль.
- Проблеми з хребтом. Остеохондроз, грижі, деформація дисків. Дегенеративні вікові зміни хребта (спондильоз, спондилоартроз) також призводять до утиску потиличних нервів.
- Пухлини. Новоутворення, що виникають у спинному мозку або місці проходження потиличних нервів, призводять до їх защемлення. Пухлини можуть мати різне походження.
- Інші причини. Діабет, подагра, системні та аутоімунні захворювання. Невралгія є однією з супутніх ознак цих захворювань.
Коли потрібен лікар
Сильний дискомфорт заважає повноцінному життю та знижує працездатність, тому звернення до лікарні при невралгії – не рідкість. Біль у потиличній частині голови рідко означає серйозні проблеми зі здоров’ям, але вони не виключені. У деяких випадках вона є непрямою ознакою серйозних проблем. До них відносяться захворювання нервової системи, туберкульоз та судинні патології. При підозрі на ці стани необхідно терміново відвідати лікаря.
Небезпечні симптоми:
- Тушить.
- Ломить усі м’язи.
- Збільшилася температура.
- Кружиться голова.
- Порушився слух чи зір.
- Немає апетиту.
- Безсоння.
Діагностика
Біль у потилиці біля основи черепа який завжди означає невралгію, тому важливо точно визначити причину такого стану. Основним діагнозом, який треба виключити за таких скарг, вважається мігрень. Для визначення природи болю лікар проводить огляд хворого та спрямовує на обстеження. Класичним методом діагностики є рентген. З його допомогою можна визначити, затиснуті нерви чи ні. Якщо цей спосіб не допомагає, призначаються інші, більш інформативні.
Методи діагностики:
- комп’ютерна томографія;
- аналізи крові ( загальний, на цукор, на холестерин);
- магнітно-резонансна томографія;
- блокада хребта.
- Ліки. Призначаються для розслаблення напружених м’язів, зменшення болючих відчуттів. До основних груп препаратів відносяться міорелаксанти (Мідокалм, Сірдалуд), протисудомні (Фінлепсин, Амізепін), протизапальні засоби з аналгетичну дію (Моваліс, Найз).
- Масаж. Добре усуває тяжкість та спазми у потиличній частині голови при затиснутих м’язах. Масаж показаний у період між больовими нападами. Можна використовувати класичний спосіб або використовувати мануальні методи.
- Фізіотерапія. Допомагає зменшити потребу у знеболювальних засобах. Використовують ультразвук, електростимуляцію, теплові компреси та лазеротерапію.
- Блокада нервів. Ін’єкції анестетиків або гормональних препаратів для усунення сильних болючих відчуттів. Перевагою методу є швидкодія, недоліком – труднощі виконання, ризик ускладнень.
Операція. Призначається у найважчих випадках. Проводиться за допомогою мікросудинної декомпресії. Це нейрохірургічна операція з видалення кровоносних судин з уражених нервів. вимагають медичної допомоги, але, щоб полегшити стан до лікарського втручання, можна застосувати домашні методи. До них відноситься самомасаж, гімнастика та трав’яні компреси. Добре допомагають засоби на основі герані, вербової кори. Залийте рослинну основу окропом та остудіть рідину до температури 40 градусів. Змочуйте у відварі марлю або бинт і прикладайте до хворих місць на 30-60 хв.
Профілактика
- Більше рухайтеся.
- Уникайте переохолоджень.
- Слідкуйте за здоров’ям хребта, Лікуйте хронічні хвороби.
- Ведіть здоровий спосіб життя.
- Пийте вітаміни.
- Контролюйте рівень холестерину та глюкози.
- Дотримуйтесь обережності при русі, не допускайте травм.
- Обмежте вплив стресових факторів.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
